Партнери







Kinokolo
Kinokolo
Mudaky

Mudaky

Korona

Українські кінематографісти продовжують художнє осмислення дев’яностих років минулого століття. Очима популярного музики Кузьми Скрябіна й власними. Фільм, що його можна подивитися в кінотеатрах із 14 березня 2024 року, називається, власне, як дебютна повість Андрія Кузьменка...

Нарешті, з появою кінотрилогії Сергія Маслобойщикова - "Співачка Жозефіна й мишачий народ", "Шум вітру" та "Яса" - розпочинається кіно українського здійснення. Хай буде так...

Всесвіт українських супергероїв мав би очолити кіт. Мова не про реального героя, а про Superhero з інструментарію масової культури: вигаданого персонажа, який направляє свої суперсили на подвиги заради перемоги та загального блага...

Нюрнберґ, 2023. Не дивуйтеся — то не тепер, не знову діється, то — кіно. Колись я не став-би дивитися його, бо тема Нюрнберґу в московськім кіні навіки рокована на пропаґандистський ужиток. А після 2014 року не став-би дивитися просто тому, що це — московське кіно. Це — як приватній українець...

«Ясá» – фільм у певному значенні справді ніби «реалістичний» Та ще й з документальними кіно-імплікаціями у ньому – «пера» (себто кінокамери) чи не самого режисера. Перед нами отже, подієво, чи не «документально» – моторошний дебют біжучої українсько-російської війни, той лютий її першопочаток...

В царині кіно неможливо пройти мимо публікаторського бренду кінокритика і історика кіноенциклопедичного рівня Сергія Тримбача, твори якого дозволяють інтелектуальний серфінґ будь-якого рівня: він автор численних розвідок...

У Стенлі Креймера фільм, відомий перекладеною назвою «Нюрнберзький процес» у першотворі так і звався «Judgment at Nuremberg», наче Day of Judgement (Судній день). Фільм чорно-білий, а як-же: сам духовний закон — чорно-білий, а наше життя в нім — палітра сірих півтонів...

Якщо ви гадали, що тільки в Україні напередодні виборів можливий чорний піар, перебирання брудної білизни та блазнювання, – забудьте, це відбувається скрізь. У США політика взагалі на першому місці за переглядами, випереджає і голлівудське кіно, і економічні чи кримінальні новини. Акурат перед черговими виборами в США вийшов безпрецедентний серіал "Правило Комі"...

«Помилка в діагнозі» – такою була робоча назва нового фільму Романа Балаяна, що вийшов під найменуванням «Ми є. Ми поруч». Чому така нелегкотравна назва виникла замість цілком зрозумілого словосполучення, яке, будучи ідіоматичним виразом, фразеологізмом загрозливого штибу, припускало водночас багатомірні інтерпретації ціннісного, етичного ґатунку?..

14 червня на телеканалі ВВС відбулася прем’єра мінісеріалу режисера Сола Дібба “Отруєння в Солсбері”. Промовиста назва одразу вказує, що сюжет цього трисерійного фільму базується на трагічних подіях, коли російські спецслужби намагались отруїти колишнього полковника російської розвідки Сергія Скрипаля та його доньку Юлію за допомогою хімічної зброї – нервово-паралітичної речовини “Новачок”...

Попри коментар артдиректора міжнародного Берлінського кінофестивалю Карло Шатріана стосовно домінування в програмі основного змагання «темних тонів», «Срібного ведмедя», спеціальний приз, присвячений 70 Берлінале, дістала комедія (нарешті!) «Видалити історію». Це дев'ятий спільний фільм творчого тандему французьких абсурдистів Бенуа Делепіна та Ґустава Керверна...

«Срібного ведмедя» Берлінале за найкращий сценарій приніс братам Даміану й Фабіо Діноченцо фільм «Погані казки» (італійсько-швейцарська копродукція, 2020). Отже, після дебюту «Хлопчики плачуть» у «Панорамі» (2018), повернення братів Дінноченцо до Берлінале з їхньою другою стрічкою виявилося тріумфальним...

Фільм розповідає про один із епізодів діяльності УВО – спробу експропріації коштів із пошти у містечку Городок (Львівщина), які були потрібні для потреб організації. Це сталося 1932 року. У якусь мить усе пішло не так, як планувалося, і звичайна (дотепер) експропріація перетворилася на криваве місиво...

Вийшов у прокат ігровий фільм режисера Володимира Тихого «Наші котики» – свого роду повнометражна версія однойменного вебсеріалу, який був створений ще 2016 року мистецьким об’єднанням «Вавилон 13». Крім Тихого, сценаристом фільму став ще й письменник Валерій Пузік. Серед продюсерів стрічки – Марко та Уляна Супрун, Ігор Савиченко, Степан Бандера та інші...

В українському прокаті американський фільм жахів «Прокляття» / The Grudge. Це одночасно римейк однойменного японської стрічки 2002 року та перезапуск її ж американської версії 2004-го. Але перед тим, як говорити про сам фільм (або ж фільми), варто навести декілька важливих визначень…

«Портрет на тлі гір» знято в Карпатах, у селі Криворівня на Івано-Франківщині. За кайнозойської ери на території сучасних карпатських гір було море...

Від 9 січня в прокаті американська комедія режисера Міґеля Артети «Ґламурний бізнес». В основі сюжету історія двох найкращих подруг, які разом ще зі шкільних часів. У той час, коли більшість їхніх знайомих вже заводять сім’ї та народжують дітей, провідні героїні залишаються вірними своїй справі...

Кіно в кінотеатрах, власне, чимдалі більше та впевненіше дивиться з екрана на свого глядача молодого й молодшого... І скрізь у світі, й тим паче в Україні. Дивиться і впізнає його, або ж не дуже. Часом забуваючи, що поглядає не з екрана телевізійного перед себе, де вмощуються люди старші та й похилі…

В українському прокаті продовжує демонструватися повнометражний фільм режисера Тараса Ткаченка «Чорний ворон», який є екранізацією однойменного роману письменника Василя Шкляра. Роман Шкляра вперше був опублікований 2009 року, мав неабиякий читацький успіх, був кілька разів перевиданий і сьогодні його тираж досяг 300 тисяч примірників...

В сучасному українському кіноконтектсі ось уже кількадесят років доводиться чути думку на кшталт: в Україні є щонайменше дві теми, які обов’язково зацікавлять світ – Чорнобиль і Голодомор. Як правило, далі думки щодо способу екранізації цих тем розходяться...

У фільмі Аґнєшки Голланд ми маємо справу радше з чужими творчими амбіціями, ніж із власною історією та нашим повсякденням. Стрічка створена у копродукції України, Польщі та Британії й мова в ній про молодого журналіста Ґарета Джонса, який став свідком Голодомору в Україні і був чи не першим, хто заявив про це публічно під своїм іменем...

Фільм «Ціна правди», що вийшов у прокат 28 листопада, – значно більше, ніж просто про Голодомор. Це про ціну, яку заплатила Україна за те, щоб цинічний світ із Британією і Сполученими Штатами на чолі добре жив. Саме це випливає з великого україно-польсько-британського проекту, де конкретно сталінському Голодомору приділено лише третина фільму...

Реконструкція минулих культурно-історичних епох постає однією з виразних рис сучасного кінематографа. В історичному фільмі «Фаворитка» йдеться про художню реконструкцію й водночас ревізію англійського життя початку XVIII століття...

З 11 квітня до кінопрокату вийшов шостий альманах українських короткометражних фільмів від Довженко-Центру під загальною назвою «Українська нова хвиля». Вона ще й конкретизується підзаголовком «Красиві двадцятилітні»...

Юрій Андрухович: З цим реґіоном у мене стосунки, м’яко кажучи, неоднозначні. Особливо відколи далекого вже 2010 року я в одному з інтерв’ю сказав про нього, що думаю. Режисер Сергій Лозниця року 2018-го сказав абсолютно те саме, але розлогіше, густіше, ґрунтовніше й переконливіше...

Олена Дем'яненко своїм фільмом не лише розважає і вкотре — після спроби п'ятирічної давнини Анатолія Матешка із «Трубачем» — нагадує про існування й перспективи мюзиклу в Україні. За легенькою, красиво знятою оперетою, ховається величезний пласт української історії, про який багато хто не здогадувався...

Вийшов на екрани повнометражний фільм Олени Дем’яненко «Гуцулка Ксеня» — одна з найочікуваніших стрічок цього року. Очікування тут цілком виправдані, бо сюжет подібної тематики та слави автоматично викликає інтерес і в критиків, і в широкої громадськості, адже йдеться про екранізацію однойменної легендарної оперети Ярослава Барнича...

На широкий екран вийшла комедія «Свінґери 2», яка є продовженням торішнього кінопрокатного гіта. Друга частина «Свінґерів» – відверто слабша за першу, видно, що люди поспішали й навіть не намагалися вигадати щось, хоч трохи притомніше за повторення пройденого, тому пішли шляхом найменшого опору...

8 листопада в український прокат виходить дебютна стрічка режисера Ярослава Лодигіна і продюсера Володимира Яценка «Дике поле» за романом «Ворошиловград» Сергія Жадана. Дифірамби їй співати немає сенсу, але є про що говорити...

Ставка на романтичну комедію із дещо штучним конфліктом працює поки гірше, ніж ставка на комедію авантюрну...

Відомо, що фільм викликав неоднозначні реакції, надто серед вихідців із цього реґіону. Зокрема, Лозниці закидають стигматизацію мешканців, а також однобокість: в стрічці немає українського Донбасу... Фільм не має загальної фабули. Зв'язок між сценами забезпечується персонажами. Головний герой певної сцени започатковує наступну сцену, в якій поступається чільною роллю іншому персонажеві...

Сергій Лозниця знімає найстрашніші фільми сучасності. Річ тут не тільки й не стільки у сюжетах і продемонстрованій на екрані жорстокості та людській ницості, але й у моделі нашого погляду на створювану реальність...

Вийшов у прокат повнометражний дебют Марисі Нікітюк «Коли падають дерева» — цілком авторський проект, який багато в чому підводить риску під творчими пошуками молодої кінорежисерки та сценаристки...

Підходи Олеся Янчука до теми деякі критики називають радянськими, оскільки режисер просто змінює оцінки — з негативних на позитивні — і навпаки, залишаючи незмінною соцреалістичну естетику. «Таємний щоденник Симона Петлюри» по-своєму завершує цикл фільмів, розпочатий ним 1991 року картиною «Голод 33»...

Головний висновок після перегляду «Таємного щоденника Симона Петлюри» – порушено чимало суперечливих та важливих тем й не завжди чітко артикульована мета головного героя. У стрічок «Таємний щоденник Симона Петлюри» Олеся Янчука та «Крути 1918» Олексія Шапарєва є одна спільна ланка й кілька суттєвих відмінностей...

На екрани вийшов новий ігровий фільм українського виробництва "Таємний щоденник Петлюри". Свіжі враження від хорошого, а головне потрібного фільму та критичні зауваження, котрі хоч може й гострі, однак мають на меті зробити українське кіно кращим...

Традиції живуть і поки перемагають. Ще з минулого року фейсбук-сторінка заступника голови Держкіно Сергія Неретина є форпостом боротьби з українськими кінокритиками, котрим уперто не подобається нове українське кіно. Слід уточнити: не створене з прицілом на фестивалі, а зняте з розрахунком на масову аудиторію...

30 серпня в український прокат вийшов український пригодницький і науково-фантастичний фільм «Бобот, або енергія всесвіту». Назву «Бобота» найбільшим розчаруванням, а все – через найбільші очікування...

У копродукційних фільмах наша держава постає лише об’єктом чужих прагнень, фантазій та рефлексій. Але не тільки в них…

З жанрами ще вчимося працювати, а Зона досі лишається для нашого кіна проклятим місцем. Про фільм "Брама"...

Насичена фантастичним, абсурдним, трагічним, «Брама» виходить далеко за кордони лише драми, й навіть додаток містики не вичерпує жанрового різноманіття фільму. Комедійність — суттєвий момент, він відчутно додає кольорів до напруженої картини відчаю, але разом із тим — це й камінь спотикання «Брами»...

«І як нам з усім цим бути?» Так раз по раз вигукував режисер Сергій Лозниця опісля показу фільму «Донбас», який викликав найбільший глядацький ажіотаж. Картина про те, що нині відбувається на східних теренах України — сплюндрованих і опромінених безумством та дикістю...

Завершується традиційно в таких випадках обмежений, але все ж таки кінотеатральний прокат чергового альманаху, складеного з українських фільмів короткого метру. Цього разу проект «Українська нова хвиля» має підзаголовок Runaway, що в перекладі значить «утеча». Від чого втікають автори й герої стрічок, розумієш не одразу...

Історія життя Казимира Малевича, всесвітньо відомого художника-авангардиста, зачинателя напрямку в малярстві, творця чорного й червоного квадратів, філософа й поета — це інформаційний скарб...

В українському прокаті йде фільм «Зрадник», один із багатостраждальних довгобудів нашого кіно. Те, що наразі побачить глядач, цілковито відрізняється від того, що було подано у вигляді сценарію в далекому 2012 році. вперше заявлений під назвою «Варіант Марконі» як «повнометражний ігровий, історичний детектив», написаний відомим тележурналістом Марком Гресем...

«Ржаку» зроблено з великою, безмежною любов'ю до кіна й усього, що з ним пов'язане...

Про володаря чотирьох «Оскарів», зокрема в номінації «Найкращий фільм року» – «Форму води» Ґільєрмо дель Торо...

Якщо не менш малобюджетні «Dzidzio Контрабас» та «Інфоголік» створювалися все ж за оригінальною ідеєю, не зовсім зрозуміло, чому «Свінгери» запозичені. Невже в голови українських драматургів не могла дотепер прийти ідея, згідно з якою дві пари втомилися від повсякдення й вирішили спробувати помінятися партнерами. Варто залишитися в залі й почитати фінальні титри, аби переконатися: 98% знімальної групи — литовці...

Сюжет «Темних часів» розгортається навколо призначення Вінстона Черчиля прем’єр-міністром Великобританії у кризовий момент війни. Задоволеним від призначення лишається виключно сам Черчиль, який хотів цього «від самого народження». Політичне протистояння й спроба утвердити свій зовнішньополітичний вектор Черчилем – про це доволі мінімалістична і одновимірна історія...

Напевно, більшість глядачів налаштовується побачити вітчизняний бойовик. Як українські хлопці з воєнним гонором «по-американськи» б’ються з російським ворогом. Відтак тут, скажімо, особливий акцент на індивідуальному, особистому: герой-індивід воює передусім за свою особисту свободу, за себе і свою — свою! — країну...

У фільмі Володимира Лерта всі стали заручниками питомо театрального матеріалу, який чудово наклався на декорації музею архітектури й побуту. Що зовсім не означає, що «Мир вашому дому» не вдався...

16 березня 2017 року відбувся прем’єрний показ альманаху найкращих короткометражних фільмів українських режисерів за минулий рік «Українська нова хвиля». Серед них - стрічки учасників Сценарної Майстерні Марисі Нікітюк, Ірини Цілик та Павла Острікова...

Впродовж двох тижнів в українському кінопрокаті з’явилися фільми, які – або про Україну, або ж – українського виробництва. В них є достоту гіркоти, але й інформаційні приводи для радості теж є. Отже, канадсько-британські «Гіркі жнива» та український «Інфоголік»...

«Гіркі жнива» — оповідь про кохання під час подій 1932–1933 років. Фільм Джорджа Менделюка змусив світові видання порушити тему Голодомору. Утім, оглядачі вважають, що ці історичні події потребують більш «переконливого і відповідального відображення»...

«Гіркі жнива» – канадський фільм про історію кохання в розпал українського Голодомору 1932–1933 років... Чого я тільки не начиталася про фільм «Гіркі жнива». Що це профанація теми, бульварщина, приплели з якогось дива антисемітизм і наругу над жертвами Голодомору. Засилля штампів і примітивність образів. І вже апогей – відсутність патріотизму. «Гіркі жнива» зібрали гіркий урожай критичних стріл...

Весь негатив «Гірких жнив» легко компенсується навіяним Голлівудом бажанням показати на екрані не націю-жертву, а націю–борця... Усі оцінки канадської стрічки Джорджа Менделюка «Гіркі жнива», які звучать із 23 лютого, старту української прем’єри, неправильні. Крім однієї: це справді не шедевр, і навряд чи претендує на таке визначення...

Два тижні українським прокатом крокує фільм канадського режисера Джорджа Менделюка «Гіркі жнива»... Фільм демонструватиметься у 45 країнах. Передусім, як стверджує продюсер Ігор Ігнатович, з просвітянською метою. Це добре. Одначе надто спрощена картина історії мене особисто шокує. Оповіли казочку для діток нерозумних — та й по всьому?..

Ось уже чверть століття ані в Україні, ані за її межами не знімали нового повнометражного художнього кіно про травматичні події голоду 1932–1933 років. І тільки зараз канадський режисер українського походження Джордж Менделюк зняв фільм "Гіркі жнива", першу англомовну стрічку про голод 1930-х...

Творці фільму «Чунгул» – брати Альошечкіни – завернули не туди і явно помилилися з жанром... Сюжетна основа «Чунгула» справді українська – віддалене село, чаклун, красуня, сіно й садок коло хати. І хоча будь-який горор можна переказати двома словами, він цінний сюжетними поворотами, кожен із яких ставить перед героєм нові випробування...

Ґавен О’Конор бере гарного оператора, пейзажі американських долин, дає Наталі Портмен зброю і з самого початку підстрелює Ноа Еммеріха. Поки останній протягом всієї стрічки вмирає, глядач дивиться красивий, пастельний і вкрай нафталіновий вестерн «Джейн бере рушницю»/ Jane Got a Gun (2016)...

Не геть зрозумілим видається переклад ориґінальної назви Zootopia як «Зоотрополіс». Здогадуюся про логіку перекладачів: йдеться ж про зоо-місто, ба більше – тваринячий мегаполіс, а не абищо. Але утопічність, передана в початковій назві, резонує крізь усю стрічку й дивно, що про це не подумали. Але то нічого – пробачаємо, враховуючи вже стару добру традицію неймовірних українських перекладів анімаційних жартів...

Андрій Кокотюха: «Тепер я буду любити тебе» — не комедія. Єдиний умовно комедійний, я би сказав — самопародійний момент — коли героїня Сумської оцінює ім’я своєї молодої суперниці — Ольга — як гидотне...

Серед досить багатьох картин, що вийшли на українські екрани 31 грудня, варто виділити стрічку українського режисера Романа Ширмана "Тепер я буду любити тебе"... На думку кінокритика Олександра Гусєва, Роман Ширман з блискучою дотепністю (і тактом по відношенню до глядача, що зовсім не розраховує побачити в кіно постмодерністську гру) переосмислює жанр новорічної комедії...

Кримінальний трилер Дені Вільньова «Сікаріо»/ Sicario (2015), що брав участь у головній конкурсній програмі цьогорічного Каннського фестивалю, з Емілі Блант, Бенісіо Дель Торо та Джошем Броліном у головних ролях, – в українському кінопрокаті від 26 листопада…

Друга частина фільму Фресіса Лоренса “Голодні ігри: Переспівниця” (і заключна – всієї трилогії) з Дженіфер Лоренс у головній ролі демонструється в українському кінопрокаті від 19 листопада… Більшість того, що відбувається у всесвіті фільму – це гра на камеру і вправний монтаж. Всемогутність мас-медійного образу пробирається навіть у таку інтимну лінію сюжету, як любовний трикутник...

Фільм Денні Бойла (“Мільйонер з нетрів”, “28 днів потому”, “127 годин”) про леґендарного засновника компанії Apple за сценарієм Аарона Соркіна (“Соціальна мережа”, “Людина, яка змінила все”, “Західне крило”) в українському прокаті від 12 листопада… Драматургія "Стіва Джобса" дещо вибивається зі стандартів сценаріїв Аарона Соркіна...

На перший погляд, «Брати» – хрестоматійна українська оповідка про сімейні негаразди та «битву за межу», оздоблена не менш хрестоматійним для нашого кіна гуцульським колоритом. Проте джерело надхнення для свого фільму режисерка та авторка сценарію знайшла аж у Швеції. Стрічка Вікторії Трофіменко є екранізацією роману шведського письменника Торґні Ліндґрена «Джмелиний мед»...

Вихід у прокат українського фільму — це завжди подія. Фільм "Брати. Остання сповідь" був завершений буремного 2013-го року і вже має успішну історію міжнародних фестивальних показів. Нарешті ця фестивальна картина вийшла до широкого українського глядача... Сценарій стрічки створено її режисеркою, Вікторією Трофіменко, за романом знаного шведського письменника...

Від 16 липня в кінотеатрах демонструються: мелодрама "Щоденник покоївки", екранізація коміксу "Людина-мураха" та романтична комедія "Цей незручний момент"...

Від 9 липня в українських кінотеатрах демонструються: анімаційна стрічка для всієї родини "Посіпаки" і танцювальна драма з елементами кoедії "Супер Майк XXL"...

В український прокат вийшла «Незламна» / «Битва за Севастополь» режисера Сергія Мокрицького. Фільм позиціонується як байопік про життєвий та бойовий шлях снайперки Людмили Павличенко, яка впродовж 1941-1942 років вбила 309 німців. Проте задум мало відповідає результатові...

«Плем'я» Мирослава Слабошпицького не зовсім те, чим його хочуть бачити поважні й авторитетні сучасні інтелектуали. І точно не соціальна драма, знята суб’єктивною камерою в режимі реального часу...

Вийшла в кінопрокат третя частина Трилогії гніву – драма Мирослава Слабошпицького «Плем’я». Як і у двох попередніх стрічках – «Креденсі» Валентина Васяновича та «Зеленій кофті» Володимира Тихого – у ній також ідеться про конфлікт героя з власним оточенням...

Мирославу Слабошпицькому водночас і пощастило, й ні. Пощастило – бо його нова кінострічка «Плем’я» почала свою переможну ходу світом не звідки-інде, а просто із самісінького серця мрії будь-якого кінематографіста – Каннського фестивалю...

Українське кіно продовжує шукати свого Героя. Прикмети: україномовний, пережив якусь велику трагедію, але не зламався, наділений (майже) надприродними здібностями або непересічною удачею, правдолюб. Поряд із Героєм обов’язково має ходити Антигерой: російськомовний, втілення вселенського зла і підступности, своєю ницістю увиразнює чесноти Героя...

Український режисер Олег Сенцов, учасник Сценарної Майстерні, затриманий російським ФСБ 11 травня у Сімферополі за інспірованим звинуваченням у тероризмі, прийшов до кіна з бізнесу 2008 року. «Гамера» зняв за копійчані для великого кіна гроші – 20 тисяч доларів. Робота над фільмом тривала майже півтора року. Знімальна група (п’ять осіб) разом з обладнанням поміщалася в одному автомобілі…

Герої фільму чинять усупереч сталим жанровим канонам. Бо того вимагає не обраний жанр, а реальне життя, котре ніколи не вкладається в прокрустове ложе жанрового кінематографа... Два варіанти сценарію були оприлюднені й обговорені на СМ...

У «Трубачі» видовище виходить на перший план, роблячи сюжет чимось не надто обов'язковим. Звісно, в нас звикли трошки до інших історій. Проте беззаперечний позитив можна побачити в тому, що пропонована історія зроблена на питомо українському, нашому матеріалі...

В українському прокаті демонструється «Зелена кофта» Володимира Тихого – другий фільм «трилогії гніву», яку складають ще «Креденс» Валентина Васяновича та «Плем’я» Мирослава Слабошпицького. Всі автори є учасниками Сценарної Майстерні...

«Тіні незабутих предків» Любомира Левицького – фільм цікавий у першу чергу з точки зору технології його створення. Режисер твердить, що намагався адаптувати до українських реалій закордонні, зокрема, голлівудські жанри: насамперед молодіжну комедію та фільм жахів. «Тіні», за його словами, це date movie, стрічка, створена для побачень. Насправді йдеться про досить багатозначний термін, який може позначати кіно різних жанрів...

«Крижаний» слідує новітній традиції стилізаторства, яка прийшла до кіна після «Зодіака» Дейвіда Фінчера... Це напружений та непересічний трилер про сутінки людської душі… Ця історія надається до контексту, який може включати в себе не тільки кримінальний світ, а й сферу політичних убивств чи каральних органів, де діють подібного типу люди, абсолютно нечутливі до чужих страждань…

Оцінюючи цей фільм, важко притлумити внутрішнього ханжу, чи, якщо хочете, совка, який у певний момент безкінечних злягань сімнадцятирічної дівчини зі старшими чоловіками підіймає свою голову і запитує: "А де ж тут кохання?". З французькими фільмами майже завжди так: надто істотними є економічні, культурні та інші розбіжності між нами, аби ми приймали сюжети їхніх фільмів без застережень чи упереджень…

«Літачки» відрізняють від «Тачок», бо розвиваються у річищі міфології, яка в картині позначається одним із персонажів, як «історія у стилі «Роккі», Давида та Голіафа чи Моськи й Слона». Себто у центрі історії опиняється персонаж, який повстав проти власного призначення – народжений кукурузником, він вирішив стати гонщиком...

Фільм став ще брутальнішим, ще смішнішим і відійшов від так званого доброго смаку фактично на недосяжну для інших відстань. І в ньому вдосталь похмурого колориту, наявного в оригінальних коміксах авторства Марка Міллара та Джона Роміти...

Джузеппе Торнаторе з тих європейських кінематографістів, які полюбляють універсальні сюжети. Його прославила ностальгійна стрічка «Кінотеатр «Парадізо»... «Найкраща пропозиція» викликає асоціації водночас з класичним італійським кінематографом, наприклад, з картинами Вісконті, та з відомими голлівудськими стрічками. Власне, вона є варіацією «Запаморочення» Альфреда Гічкока...

У фільмі «Параджанов» проявилася загальна проблема українських біографічних стрічок про кінематографістів. Зазвичай, зняті друзями та колегами героїв, вони оминають усі контраверсійні теми у їхньому життєписі, зображаючи їх ледь не святими. Дуже бракувало живого, неприкрашеного Параджанова, його мотивацій, принципів, викликів...

Сценаристка фільму Кетті Діпполд стверджувала, що надихалася класичними buddy-cop movies – де двоє несхожих за характером напарників-поліцейських ставали найкращими друзями, розслідуючи якусь небезпечну справу. Сама Кеті росла на фільмах на кшталт «Смертельній зброї», проте їй не подобалося, що в них жінки завжди залишалися на другому плані...

Останнім часом прозвучали три картини, критичні до сучасного суспільства споживання, естетики реаліті-шоу та всюдисущого ґламуру: «Реальність» Маттео Ґарроне, «Відв’язні канікули» Гармоні Коріна та «Елітне суспільство» Софії Копполи. І саме її робота базується на реальній історії, яка трапилася 2009 року у Лос-Анджелесі та зачепила багатьох голлівудських знаменитостей...

Французький візіонер Мішель Ґондрі взявся за екранізацію одного із найхимернsiих романів ХХ століття «Піна днів». Його цікавість до цього твору передбачувана, адже режисер відомий своєю любов’ю до фантазійних сюжетів та джазу – двох основних складових роману Бориса Віана. Ґондрі підійшов до нього любов’ю та повагою, створивши картину цілком у дусі першоджерела...

Українська програма засвідчила, що кіно в Україні існує, проте для свого розвитку воно вимагає додаткового імпульсу, інтелектуального насамперед. Більшість фільмів, які творяться у нас, видаються необов’язковими. Те, що ми побачили у короткому метрі, по-суті, найкраще із зафільмованого за рік...

На 4 Одеському міжнародному кінофестивалі в Українській конкурсній програмі поряд з іншими трьома повнометражними фільмами змагається фільм Валентина Васяновича «Креденс», сценарій до якого свого часу був опублікований та обговорений на «Сценарній Майстерні»…

«Людина зі сталі» з’явилася десь на перетині улюбленого Снайдером жорсткого екшну і рефлексивного гіперреалізму Нолана. Проте гармонізувати ці два кінематографічні первні постановникові не вдалося, і стрічка, мов хатинка на курячих ніжках, повертається до глядача то одним, то іншим боком...

Шанувальникам шоу "Монті Пайтона" не варто розраховувати на приємний ностальгійний перегляд – навіть прикрашені чималою дозою вигадки, біографічні скетчі з життя улюбленого артиста виявляються драматичними й неоднозначними, а деякі - взагалі революційні для наших широт. Ґрегема Чепмена називали "найдикішим" серед усіх "пайтонів", і його виклична поведінка відображена в картині…

Стрічка Вонга Кар Вая позбавлена звичної для нас сюжетної чи жанрової єдності. Вона має майже нуарівський зачин, де під безкінечним нічним дощем ватажки шкіл-родин у підпіллі обговорюють свою діяльність, а мужній та благородний герой от-от стане жертвою фатальної красуні. Проте, цілком несподівано, ця сюжетна лінія переміщується у декорації військової драми, а закінчується романтичним акордом цілком у стилі «Любовного настрою»…

«Я дуже збуджений» – це стрічка, де яскрава виклична квір-естетика повністю домінує над сюжетом. Альмодовар, із легкістю своїх ранніх картин, веде оповідь про істерики, мінети, ревнощі та складнощі родинних стосунків. На початку своєї кар’єри режисер осмислював спадщину режиму Франко, а ось тепер звернувся до нових проблем іспанського суспільства…

Лурман майже не відходить від сюжетної канви роману. Він забирає кілька побічних сюжетних ліній, зосереджуючись на любовному чотирикутнику... Лейтмотивом стає фраза про течію життя, яка постійно відносить нас назад у минуле. І Лурман повністю віддається цій течії, включаючи у своє екранне дійство елементи відомих фільмів, серед яких можна згадати і «Вікно у двір», і «Кабаре», і навіть «Марію-Антуанетту»... Лурману вдається поетично візуалізувати численні метафори роману, і передати його настрій та стиль...

Третя частина франшизи «Залізна людина» приготувала своїм шанувальникам два сюрпризи. По-перше, постановника попередніх двох частин Джона Фавро у режисерському кріслі замінив Шейн Блек – сценарист знаменитих у 1980-ті та 90-ті фільмів «Смертельна зброя», «Останній бойскаут» та «Останній герой бойовика»…

На 85 році життя, 2 травня 2013 року, помер український кінорежисер Микола Мащенко, автор фільмів «Комісари», «Богдан-Зиновій Хмельницький», популярних телесеріалів «Як гартувалася сталь» та «Овід»… ...Творчість Миколи Мащенка дивовижно подібна на творіння маркіза де Сада. Доля «божественного маркіза» не була такою щасливою, як у Миколи Мащенка...

«Світ забуття» виріс із графічного роману самого Косінські. Для нього це друга режисерська робота після картини «Трон. Спадок» – сиквела фантастичного фільму «Трон» 1982 року. Також Косінські, що також автор ідеї та співавтор сценарію, є відомим майстром комп’ютерної графіки, тож в обох його картинах візуальний бік має виняткове значення, художник у ньому впевнено долає оповідача…

«Транс» розпочинається як кримінальна драма з типовим героєм-невдахою, змушеним протистояти банді головорізів. Але як тільки з’являється доволі химерна лінія з гіпнозом, історія перетворюється на фантасмагорію... За сюжетом та й драматургією фільм скидається на «Мементо» й «Початок» Крістофера Нолана – така ж калейдоскопічна структура і багатошарова оповідь, де правду неможливо відрізнити від вигадки чи галюцинації…

Чорно-біла німа картина «Білосніжка» вийшла на екрани слідом за двома голлівудськими інтерпретаціями цієї казки братів Ґрімм. Також вона стала мимовільною конкуренткою нещодавнього гіта Мішеля Азанавічюса «Артист». Проте режисер та сценарист фільму Пабло Берґер не збирався наслідувати своїх французьких та американських колег – ідея «Білосніжки» виникла у нього шість років тому…

І хоча прізвище в назві фільму стоїть в однині, в сюжеті задіяні аж чотири Ренуари – батько Оґюст та його три сини, щоправда, головним героєм випадає бути лише одному з них… Стрічка базується на цілком реальній історії, описаній у своїх мемуарах Жаном Ренуаром, який згодом став видатним французьким кінорежисером та завершив свою кар’єру в Голівуді…

Хитромудрий сюжет «Побічного ефекту» належить Скотту З. Барнсу – сценаристу «Ультиматуму Борна» та стрічок Содерберґа «Інформант!» і «Зараза». Втім, попри цікаве поєднання перевірених часом схем та сучасних контекстів, фільм виглядає досить старомодно...

Після десятирічної мовчанки італієць Бернардо Бертолуччі зняв фільм, де немає звичних для нього відвертих еротичних сцен чи політичних контекстів, проте наявна зворушлива теплота щойно зародженої симпатії, чари пізнання іншої людської особистості та швидкоплинне єднання самотніх загублених душ...

Пол Томас Андерсон, який виступив також і сценаристом фільму, ставить у центр оповіді трьох персонажів… Видно, що його більше цікавить розвиток характерів героїв, аніж події, які відбуваються із ними. Як такого, сюжету в "Майстрі" немає, і фінал стрічки не дає ніяких відповідей чи прогнозів стосовно подальшої долі персонажів…

Взявшись за екранізацію знаменитого мюзиклу за романом Віктора Гюго, Гупер створив грандіозний та масштабний фільм, який здатен дорівнятися до класичних робіт Дейвіда Ліна... У «Знедолених» Гупер продовжив тему символічної трансформації людського тіла, якої торкався у картині «Король говорить»...

Нещодавній фільм Кетрін Біґелоу «Ворог номер один» підняв хвилю дебатів стосовно виправданості тортур в ім’я національної безпеки. І доки інтелектуали дискутують, жанрове кіно дає просту й однозначну відповідь. Ганзель та Ґретель як правдиві спецназівці спокійно катують полонену чаклунку, щоби вибити з неї інформацію...

«Сім психопатів» – як коробочка із секретом, розкривається поступово, із кожним новим поворотом сюжету, і щоразу розповідає про своїх героїв якусь нову таємницю… Фільм має доволі складну обрамлену структуру, яка робить його просто взірцевим постмодерністським кіном, майже як у ранніх роботах Родріґеза й Тарантіно…

У своїй новій стрічці «Джанґо вільний», сценарій якої удостоєний «Золотого глобуса», Квентін Тарантіно продовжує досліджувати суперечливі сторінки людської історії: почавши із гітлерівської окупації та Голокосту в «Безславних виротках», він тепер звернувся до теми рабства і расизму в США…

«Тиранозавр» – повнометражний дебют відомого британського актора Педді Консідайна, який виступив тут у ролі сценариста й режисера. Ця робота виросла з його короткометражки Dogs Altogether, яка 2007 року отримала нагороду від Британської кіноакадемії…

Автором сценарію картини став відомий драматург Том Стоппард, який попри свою сценарну діяльність, найбільше уславився саме театральними роботами. Натомість режисер Джо Райт колись починав кар’єру в ляльковому театрі, тож «Анна Кареніна» виглядає дитям пристрасті двох затятих театралів. Саме Стоппарду належить ідея представити російську аристократію 1870-х як велику трупу акторів…

Загалом, це цікава сатира на сучасні ЗМІ та мас-медійні пріоритети, для яких турбота про людське життя стає товаром, а звичайна людина…

Авторство картини належить творчому дуету режисера Джона Гіллкоута й музиканта Ніка Кейва, який написав сценарій «Найп’янкішого округу в світі». Ці два австралійці вже зверталися до міфологізованої минувшини своєї батьківщини у вестерні «Пропозиція», де також йшлося і про бандитів, і про братерство…

7 грудня в столичному кінотеатрі «Кінопанорама» відбулася прем’єра експериментального документального фільму «Час життя об’єкта в кадрі» режисера і сценариста Олександра Балагури. Співавтором сценарію виступила й продюсерка фільму Світлана Зінов’єва...

У романі Емілі Бронте «Буремний перевал» рагічне кохання Гіткліфа та Кетрін Ерншо триває не один десяток років і втягує у себе кілька поколінь героїв роману, відтак вмістити усі перипетії сюжету в один фільм доволі складно. Інший виклик для сценаристів – мотивації героїв, які часто діють ірраціонально, не відчуваючи різниці між реальністю та сновидіннями…

«Невидимій» не уникнути порівнянь із драмою «Чорний лебідь» Даррена Аронофського, проте німецька картина не така радикальна у зображенні душевних змін під впливом мистецтва – Фіна у своїх пошуках все таки не доходить до галюцинацій та химерних сексуальних експериментів…

В основі фільму – реальна історія, що трапилася наприкінці ХVIII ст., а також однойменний роман Боділа Стенсена-Лета. Двісті з лишком років тому Данське королівство залишалося чи не єдиною "середньовічною" державою з-поміж європейських країн… Зокрема, змальовується протистояння прогресивно налаштованої молоді та старих ретроградів, які нізащо не поступляться здобутими грішми та привілеями…

Великою кількістю сюжетних ліній та персонажів картина «Зламані» завдячує своєму літературному першоджерелу – однойменному роману письменника Деніела Клея. За його адаптацію взявся відомий британський театральний постановник Руфус Норріс, для якого «Зламані» стали першою режисерською роботою в кіні...

Традиційно втрата людської подоби розглядалася у західних горорах, як найстрахітливіша небезпека, яка може спіткати звичайну людину. Бути людиною означало переживати увесь спектр людських відчуттів, у тому числі власну недосконалість та смертність. Натомість монстри несли у собі антитезу до цих загальнолюдських цінностей…

Навряд чи пересічний глядач зауважить на екрані щось відмінне від традиційного голлівудського кіна – так, це не те щоб черговий «Бонд» чи «Бетмен», але основні складові будь-якого блокбастера збережено – лишень помножено на шість...

Про стрічку Ганеке «Кохання» з’явилося вже багато дуже схвальних відгуків, можливо тому, що це "найлюдяніший" з його фільмів, хоч і розповідає про доволі травматичні події. Австрієць завше знімав фільми, які шокували публіку не лише відвертим насиллям (фізичним та психологічним), але й самим підходом до організації кіновидовища...

Колись Серджіо Леоне оновив жанр вестерну, позбавивши ковбоїв та бандитів традиційного для них лоску, вкривши їх у прямому сенсі потом та кров’ю. Щось подібне трапилося і з агентом 007 у двотисячних. Та, схоже, що Бонд стане гламурнішим, і все знову перетвориться на казку про спецслужби, як це сталося...

Для творців альманаху «Україно, ґудбай!» цей проект став декларацією нових вимог до українського кіна. Насамперед ідеться про перехід до соціальних тем, вкорінених у нашу дійсність, чого українському кінопроцесу давно бракувало… Для частини кінематографістів їхня робота є не просто «шоу-бізнесом», а насамперед політичним висловлюванням...

Від 1 листопада у всеукраїнському кінопрокаті альманах короткометражок «Україно, ґудбай!»… Кожен із творців по-своєму, в своїй індивідуальній манері хоче сказати «ґудбай» саме тій Україні, в якій ми живемо зараз та поживемо ще якийсь час...

Сюжет фільму Holly motors експлуатує популярну сентенцію «життя – це гра», проте примушує «акторів» розігрувати сцени із найінтимніших моментів людського життя, коли нікому й на думку не спаде прикидатися. Режисер та сценарист своїх стрічок Лео Каракс творить сильне, переконливе й абсолютно непересічне кіно, яке довго не йде з голови і залишає по собі відчуття доторку до чогось святого. Або ж священного...

Фільм «Пограбування казино» знятий за мотивами роману Джорджа Гіґґінса "Угода Коґана", написаного 1974 року. Ендрю Домінік, який був і сценаристом картини, переніс її дію у наш час, щоправда, на перший погляд, двотисячні у нього не сильно відрізняються від тих же сімдесятих – герої їздять на тих самих старих великих машинах, п’ють пиво, замовляють повій…

Фактично Бартон знімає свої фільми про одного й того ж героя, в якому можна вгледіти й постать самого режисера. Його картини на диво автобіографічні, і маже у кожній з них можна знайти спогади про дитячі роки та переживання. Зрештою, Бартон так і залишився великою дитиною, постійно звертаючись до тем, які турбували та цікавили його і в тринадцять, і у двадцять, і у п’ятдесят років...

Стрічка «Порочна пристрасть» – це бездоганне поєднання міцного сценарію, професійної режисури та чудової акторської гри…

У новій стрічці Олівера Стоуна «Дикуни» зійшлося кілька популярних кінематографічних тем: мексиканські наркокартелі, чоловіча дружба, кохання втрьох, і навіть оповідь про юних фінансових геніїв. Строкатість сюжету режисер підкреслив своїм фірмовим «клаптиковим» монтажем із розмаїттям декоративних монтажних вставок…

Кінематограф почав звертатися до літератури біт-покоління ще за життя його найвидатніших авторів. І тому перша екранізація роману «На дорозі» Джека Керуака, виданого ще 1957 року, назагал виглядає дещо запізнілою, чи радше «перестояною». Відомо, що про екранне втілення свого творіння мріяв сам Керуак, проте не судилося...

Стрічка «Петля часу» виникла на перетині одразу кількох популярних кінематографічних сюжетів: подорожей у часі, часових парадоксів, телекінезу та футуристичної дистопії. У ній йдеться про непривітний світ 2044 року, в якому наймогутнішою країною є Китай, американці масово жебрають на вулицях…

Це не життєствердний панегірик у стилі "про мертвих або добре, або нічого", а спроба представити постать Гаррісона у всій своїй неоднозначності та повноті. «Життя в матеріальному світі» - це не лише розповідь про закулісне життя "тихого бітла", але й ствердження його таланту композитора, автора пісень і також кіно продюсера…

І сила, і слабкість цього фільму в винятковій інтелігентності його авторів, які не збиралися знімати однозначне і просте для сприйняття кіно. Кожен порядний інтелігент зобов’язаний час від часу відчувати моральні вагання та біль за вітчизну, і саме таким режисер Прошкін та сценарист Арабов змалювали митрополита Алєксія. Про цього історичного персонажа майже нічого невідомо…

Комедія «Ґребберси» – це дітище ірландських кінематографістів – режисера Джона Райта й сценариста Кевіна Леґана, які розповіли нетипову історію про типових місцевих пияків. У їхньому фільмі жителі маленького острівця біля узбережжя Ірландії стикаються із чужопланетним вторгненням, проте…

У фільмі «Тварини дикого Півдня» жителі Бастуба рибалять, щоби прохарчуватися, а їхні діти у школі вивчають єдиний предмет – виживання. Поєднання відвертого побутового натуралізму із умовністю оповіді, поданого через погляд маленької дівчинки, породжує своєрідний "магічний реалізм" цього фільму, який так запам’ятався критикам та пересічним глядачам…

Ця стрічка стає унаочненням старої і навіть заїждженої тези про силу мистецтва, яке здатне живити душу та зробити людей кращими. "Цезар має померти" може й нагадує проповідь літніх ідеалістів, проте фінальні титри, які розповідають про подальші долі героїв картини, дають надію, що мистецтво…

Сценарій «Королівства повного місця» Вес Андерсон писав разом із своїм давнішнім партнером Романом Копполою… Як і всі фільми Андерсона, «Королівство…» неймовірно ліричне та душевне. В ньому читається ностальгія за шістдесятими – епохою рок-н-ролу, гіпі та перших сексуальних експериментів. Герої належать до покоління Вудстоку, і стрічка розповідає про саме його зародження…

Український емігрант Ніколай заявляє, що не цікавиться ані політичним життям колишньої батьківщини, ані проблемами Квебеку, який дав йому притулок… Чужина не відкрила українцеві шлях до кращого життя, а канадка не отримала від нового співвітчизника сподіваного співчуття та підтримки...

Як це часто трапляється, саме такі невибагливі фільми мають багату культурну базу. Комедія «Мій пацан» не є винятком. Донні є дитям сексуально розкріпачених вісімдесятих – десятиліття, яке породило еротичні трилери та відверті підліткові комедії…

Ґоренштейн у «Домі з башточкою» змалював один з епізодів свого воєнного дитинства. Цей твір мав велику популярність серед радянської інтелігенції та дисидентів, а за його екранізацію свого часу хотіли братися і режисер Андрєй Тарковський, і сценарист Юрій Клєпіков…

Нова стрічка Девіда Кроненберґа «Космополіс» призначена «не для всіх» і навіть не для всіх любителів творчості цього режисера. Цей фільм з’явився у результаті творчого переосмислення Кроненберґом однойменного бестселера американського письменника Дона ДеЛілло…

Для сатири над інфантильністю чоловічої частини американського суспільства режисерові та сценаристу Сетові Макфарлейну довелося виокремити гіперреального «костюмованого» персонажа – плюшевого ведмедика...

З перших кадрів Нолан вводить у фільм велику кількість персонажів та сюжетних ліній, майстерно закручуючи сюжет та доводячи його до ефектної кульмінації в фіналі. Звісно, така драматургія має й свої недоліки, адже на самого Бетмена у режисера залишається зовсім небагато часу…

Стрічка «Червоні вогні» приваблює не лише своїм містичним закрученим сюжетом, але й непересічним акторським складом, в якому зібралися справжні зірки сучасного кіна. Родріґо Кортес у своїй картині, сценарій до якої він написав самостійно, намагався відтворити логіку і прихильників, і противників паранормальних явищ...

«Нова Людина-павук» береться розповідати про не-такі-нові речі й не дуже по-новому. Втім, достатньо ефектно, особливо, якщо дивитися на це через 3D-окуляри... Якщо «стара» «Людина-Павук» режисера Сема Реймі багато в чому зосереджувалася на неможливості невдахи Пітера Паркера досягти будь-чого – включаючи кохання...

Незважаючи на те, що глядачі бачать спрощене прочитання Мопассана, авторам фільму вдалося закумулювати вагу твору, вдаючись до досить мінімалістичних кінематографічних – майже театральних – засобів...

Іспанець Даніель Санчес Аревало став режисером, бо не міг знайти людину, яка б екранізувала його сценарії. Він полюбляє складні переплетіння сюжетних ліній і часто влаштовує для своїх героїв не зовсім звичайні життєві перипетії…

Такі фільми як «Чіко і Рита» не часто з’являються в українських кінотеатрах через свою комерційну "неформатність". Це анімаційний фільм, в якому еротичні сцени та латиноамериканські пристрасті супроводжуються джазовою музикою…

Анімаційний фільм «Мадагаскар 3» перевершив попередні частини за кількістю божевільних пригод, які припали на долю знайомих нам мешканців нью-йоркського зоопарку...

Новочасна історія про Білосніжку має небагато спільного із оригінальною казкою. У фабулі та ж оповідь про принцесу, яку намагається вбити мачуха-відьма. Проте сюжет у фільмі значно страшніший та кривавіший… Сюжетні повороти картини важко передбачити і тому цікавість під час її перегляду не спадає до фіналу...

Цього разу Рідлі Скотт зняв розлоге епічне полотно, у якому йдеться не стільки про боротьбу за виживання, скільки про метафізичні пошуки та про існування вищого розуму. Головна героїня його картини – ідеалістка, яка заради єдиного контакту із Творцем готова на безкінечні мандри та ризик…

«Розлучення Надера та Симін» – це не просто родинна драма, але й свого роду детектив, де злочини ховаються у буденних життєвих ситуаціях. У цій картині важливі найдрібніші деталі та незначні нюанси, бо інтонація чи випадкове слово можуть істотно вплинути на весь перебіг сюжету...

Сьогодні наша сценарна індустрія на правах «самотьоку», сценаріям до кондиції далеко, особливо про знакові історичні події й постаті. Якщо ж доходить до реалізації якогось проекту, то недосконалими вони й реалізуються…

Дебютний фільм Фредеріка Беґбедера «Кохання живе лише три роки» зовсім не схожий на його ж однойменний роман, тому картину можна вважати екранізацією із великою натяжкою. Автор не тільки повністю переписав сюжет свого опусу, але й перетворив його із екзистенційної драми на іронійну комедію...

Через перенасиченість абсурду у фільм практично не проникає реальність, з якої нібито маємо сміятися – на екрані панує умовність, де відверті та вульґарні жарти не епатують, а диктатор виявляється не таким уже й лихим...

Чи можна створити захопливий екшн за відсутности конфлікту в сценарії? Можна, якщо витратити 220 мільйонів доларів на 100 хвилин спецефектів у 142-хвилинному фільмі й запросити зіркову команду акторів...

Загалом стрічка «Земля забуття» ізраїльсько-французької режисерки Міхаль Боґанім є радше відбитком уявлень західної людини про наш «дикий степ», аніж адекватним відображенням українських реалій…

Твори американського поета і письменника Едґара Аллана По неодноразово ставали джерелом натхнення для різних кінематографістів. Та й сам літератор нерідко був героєм фільмів. У «Вороні» Джеймса Мактейґа письменник виступив у романтичному ореолі невизнаного генія, героя-коханця й детектива-любителя…

«Шапіто-шоу» видається маніфестом людей, яких нудить від сучасного світу, від сучасних політики, мистецтва, шоу-бізнесу, інтелектуальних текстів та інтелектуалів, і взагалі від будь-якої ідеології та активної суспільної позиції...

Сокуров не творить "психологічно достовірних" персонажів, він зображає алегорію, і його Фауст, як і Гітлер у "Молоху", втілюють собою смерть, тоді як Ґретхен та Єва Браун – життя...

Про новий фільм Михайла Іллєнка “ТойХтоПройшовКрізьВогонь” неможливо писати критично: не дозволяє ні совість, ані рештки здорового глузду...

Сценарій "Небезпечного методу" написав Крістофер Гемптон. Він переробив власну п’єсу "Лікування бесідою", яку створив за мотивами книжки "Найнебезпечніший метод" Джона Керра…

"Кличко" із перших кадрів намагається створити "ідеологічно правильний" портрет двох братів, вписавши їхнє життя у класичне уявлення про виховання "справжніх чоловіків"…

Дивлячись фільм, вкотре переконуєшся, що поетичні традиції українського кінa гальмують його розвиток. Михайло Іллєнко належить до тих, хто послідовно прагне позбутись його тягаря. Але йому не цілком це вдається. На жаль...

Сценарії Марисі Нікітюк потребують кінорежисера-автора, кінорежисера-мислителя, кінорежисера-бійця, який, з одного боку, далекий від різного роду кон’юнктури, а, з іншого, сприймає кінематограф як поле естетичної та політичної боротьби, місце полеміки та мистецької самореалізації…

"Мами" доводять, що від 1991 року (а насправді із ще давнішого часу) становище російської жінки не дуже змінилося. Як і соцреалістичні фільми, ця картина демонструє "ідеалізоване" російське суспільство та декларує "нормативні" стосунки всередині сім’ї...

Михайлові Іллєнку, може, вперше в українському кіні після «Пропалої грамоти», вдалося те, на чому стоїть і стоятиме кіноіндустрія нині, і прісно, і поки крутиться камера: «поцілити в архетип», в самісіньке «яблучко». «Той...» – це класична «казка для дорослих», якою й має бути блокбастер...

Рейф Файнс відомий широкому загалу завдяки своїм ролям у кіно, проте він також і театральний актор. Одним із його сценічних персонажів був Коріолан – головний герой однойменної п’єси Шекспіра. Aктор вирішив екранізувати п’єсу, зберігши її основну структуру та оригінальній шекспірівський текст...

Фільми про кіно – дуже вдячна тема для будь-якого режисера, адже відсторонений погляд на кіновиробництво, своєрідні лапки, дають можливість розказати про те, що є дорогим та важливим у цій професії. Зазвичай до таких картин ставляться зі співчуттям і пересічні любителі кіно, і критики...

П’єса, за якою була знята ця стрічка, називається "Фараґґаут-Норт", але Джордж Клуні навмисне змінив її назву на "Березневі іди", аби провести паралель із заколотом проти Юлія Цезаря, який відбувся якраз під час цього весняного свята...

Є категорія голлівудських фільмів, які подивишся, і одразу розумієш, що номінація на "Оскар" їм гарантована. Стрічка "Прислуга" знята за однойменним романом Кетрін Стокетт, її оригінальна назва "The Help", тож у назви може бути ще й інший переклад – "допомога"...

За свій фільм "Собачий вальс" про кохання двох самотніх пенсіонерів Тарас Ткаченко отримав нагороду на цьогорічному Одеському фестивалі у програмі "Українська лабораторія". Здається, він єдиний, хто у своєму фільмі не посоромився реалістично показати соціальне повсякдення...

Александр Пейн уславився своїми двома попередніми режисерськими роботами – фільмами "Про Шмідта" та "На узбіччі". Це були іронійні стрічки-мандрівки, в яких не дуже молоді та не дуже привабливі американські чоловіки шукали порятунку від своїх родинних негараздів…

В основі картини лежить роман "Нам треба поговорити про Кевіна" американської письменниці Лайонел Шрайвер, а над екранізацією працювала відома шотландська режисерка Лінн Ремсі…

Назва стрічки «Третя зірка» відсилає до знаменитого роману «Пітер Пен», що його герой – хлопчик, який не хотів дорослішати, – жив «за другою зіркою направо». Персонажі фільму також не надто задоволені дорослішанням…

«Мисливці за головами» зовсім не слідують канонам голлівудської драматургії, в якій усі повороти сюжету можна передбачити заздалегідь, тут усе навпаки, – сюжет має власну логіку, яка спирається більше на непередбачуваність характерів, ніж на ремісничі правила...

«За версією Барні» – типова єврейська історія, де герої відійшли від релігійних традицій предків, але усвідомлюють, кими є, до якого кола належать, і яким життям мають жити. Чимось нагадує «Серйозну людину» братів Коенів…

Міфологізуючи життя Даценка, який у фільмі зветься Іваном Додокою, сценаристи картини забрали із фільму усе, що могло би прив’язати героя до конкретного місця чи події. Додока став збірним образом українця, який у своєму житті пережив усе...

Новозеландець Роджер Доналдсон знімає бойовики ще з 1970-х років, і "Голодний кролик" чимось дуже нагадує сюжети тих часів – самотній шукач справедливості вступає до двобою із могутньою організацією. Присутня у стрічці іще одна популярна тема 70-х – змова…

Стрічку Ґеррі Маршалла New Year's Eve, що її можна перекласти як "Новорічна ніч", наші прокатники охрестили "Старий Новий Рік". Це відвертий абсурд...

«Хранителя часу» знято за книжкою американця Браяна Селзніка, чиє прізвище вже саме по собі промовисте. Письменник є далеким родичем знаменитих голлівудських кінопродюсерів. Ідея екранізації книги Селзніка належить самому Скорсезе, який купив на неї права одразу ж після її публікації…

Девід Фінчер ніколи не був психологом та людинолюбцем і його більше цікавила механіка та динаміка соціальних перверсій сучасного світу. У «Дівчині з тату дракона» він знайшов свої улюблені теми гріха, безумства, безоглядної жорстокості й відплати. Тож ця картина вийшла цілком у стилі інших фільмів Фінчера…

Основний драматургічний акцент фільму зроблено на непростих взаєминах Холмса і Ватсона, які раптом набули легкого гомосексуального забарвлення. Взагалі, непристойних жартів у фільмі не бракує, та й Холмс нікуди не подів свій цинізм. Йому компанію склав ще й брат Майкрофт, який стараннями Стівена Фрая став нагадувати героя п’єс Оскара Вайлда…

Співочі бурундуки Елвін, Саймон, Теодор та їхній "людський татко" Дейв ще з кінця 1950-х з’являлися у американських коміксах та мультсеріалах. За п’ятдесят років трійко бурундуків та їхні "пісні", виконувані писклявими голосами, стали справжнім культурним феноменом. Перший повнометражний фільм про їхні пригоди вийшов на екрани 2007 року…

Майже всі сучасні діти змалечку оточені смартфонами, комп’ютерами, навігаційними приладами та іншою технікою, яка дає безмежний доступ до інформації та робить життя значно швидшим, ніж іще якихось 15 років тому. Тож і казки для них повинні бути "високотехнологічними", максимально динамічними та видовищними…

«Субмарина» – це трагікомедія, адже сміятися доведеться не лише над життям героїв, але і над їхньою смертю. Сам Олівер теж аж ніяк не втілення доброти і людяності, проте його жорстокість завжди виглядає по-дитячому невинною. Не можна сказати, що фільм призначено саме для ровесників героя, адже він…

У своїх інтерв’ю Макдонаг стверджував, що знімав ірландський вестерн, надихаючись класичними американськими фільмами цього жанру. І справді, Глісон у цьому фільмі страшенно нагадує Джона Вейна, а саундтрек майже суцільно складається із характерної для вестернів музики…

Найбільше цей фільм мав би обурити росіян, які там зображені простаками: вони і Кремль захистити нормально не можуть, і психа в себе на грудях пригріли, і взагалі, завжди опиняються на крок позаду Ітана Ганта. Втім, стрункий і спортивний Владімір Машков у цьому фільмі виглядає значно краще…

Цей фільм – зовсім не банальна голлівудська драма, де є хороші та погані, а у фіналі перемагає добро. Герої фільму – цілком реальні люди, і вони часом роблять не дуже приємні речі. І мова не лише про бейсбол, а про щось значно більше – про втрати і перемоги, надії, сподівання, цинізм великого бізнесу, родину та звичайну людську гідність, тобто про речі, які зрозумілі людям будь-якої нації та культури…

Британського автора шпигунських романів Джона Ле Карре завше протиставляли Яну Флемінґу, а його книжки називали "антибондіаною". Колишній співробітник британських спецслужб, він змальовував будні розвідки максимально реалістично – жодних карколомних пригод, звабливих красунь та шикарних лімузинів. Його герої – непомітні люди у цивільному...

Дія фільму цілком відбувається у стінах квартири. Це традиційний прийом – помістити кількох людей у замкнену кімнату і подивитися, що буде далі. У цьому випадку, перед нами чотири сильних характери. Пенелопа Лонґстріт є типовою нью-йоркською інтелектуалкою. Вона письменниця, поціновувачка європейського мистецтва та поборниця прав...

Дивитися кіно про вікторіанську епоху – означає отримувати ні з чим не зрівняне кінематографічне задоволення. Причиною є сама епоха Королеви Вікторії – період найбільшої слави Британської імперії. Відповідно, багатою є фактура таких фільмів – матеріальна культура, а також технічні новинки; цікавими є звичаї, пов’язані, зокрема, із стосунками чоловіка та жінки…

«Висоцький. Спасибі, що живий» претендує на статус житія ще одного російського святого. Схоже, що фільм має не мистецьку, а політичну мету – утвердити своїм авторитетом леґітимність сучасної російської влади, яку очолює відомий полковник КДБ…

«Як обікрасти хмарочос» дає "маленькій людині" сценарій того, як можна подолати всесильних багатіїв, на стороні яких впливові друзі та найкращі адвокати. І сценарій цей абсолютно казковий. І творці фільму не цураються популярних голлівудських кіноштампів...

Майже весь фільм «На межі ризику» проходить у тривожному очікуванні фіналу, проте пафосного трагічного завершення так і не відбудеться. Не стається і катарсису. Зло стало настільки буденними та нецікавим, що примусити розплакатися може хіба що смерть улюбленого собаки, але не фінансовий колапс…

Здається, що наші кінотеатри остаточно захопили фільми про кінець світу. Апокаліптичну історію, «Останнє кохання на Землі», зняв і знаменитий шотландець Девід Маккензі, який уславився своїми драмами «Молодий Адам» і «Божевільня»...

Уся ця історія мало нагадує давньогрецькі міфи про Тесея, крім, звісно, редукованої історії з Лабіринтом, де Мінотавр перетворюється на убивцю-найманця із числа приспішників Гіперіона. Її також можна вважати алегорією на тему комуністів, які хочуть повалити існуючий порядок, але приречені на загибель, бо їхній лад суперечить самій природі речей...

Сучасне комерційне кіно орієнтоване на дуже молоду авдиторію, і такому стану речей неабияк посприяв Стівен Спілберґ. Саме його "Щелепи" остаточно поховали "новий Голлівуд" із його соціально-заангажованими темами і привели у кінотеатри натовпи підлітків. Спілберґ уміє знімати просто та динамічно, у потрібних місцях витискаючи сльозу із своїх коронних історій про родинне єднання…

Принцип побудови сюжету залишився незмінним: фільм поєднує персонажів різних відомих казок, а жарти в основному стосуються явищ популярної культури. З кожною новою серією постмодерністська пародія в «Шреку» все більше розбавлялася класичним слепстіком та різноманітними трюками, а у фільмі «Кіт у чоботях» видовище остаточно перемогло сюжет…

На початку жовтня в книгарнях з'явився роман українського письменника Тараса Антиповича «Хронос», а наприкінці місяця до українського кінопрокату вийшов американський фільм новозеландського сценариста й режисера Ендрю Ніккола «Час». Перегукуються вони не тільки назвами...

Героєм нашого часу є фактично соціопат із геніальними здібностями, який протистоїть натовпу обивателів. На цьому тлі невротики із їхніми невинними страхами виглядають найбільш «нормально» та зворушливо. Сьогодні за маскою «невротика» ховається колишній «дивак» та «маленька людина»...

Цікаво, що уся ця компанія, яка складалася із палких шанувальників письменника на чолі з Джонні Деппом, примудрилася зняти екранізацію абсолютно не схожу на літературне першоджерело. У фільмі не тільки зникли ключові герої роману та додалися нові сюжетні лінії, в нього з’явився абсолютно інший фінал…

Перед прем’єрою фільму гадалося, як у ньому буде згадано українську участь у перемозі? Зрештою, – однією фразою про існування на фронтовій мапі українського війська генерала Безручка. Більше того, Гоффман взагалі вирішив обійтися без показу українців у «Варшавській битві 1920», що треба було в такому історичному сюжеті, нехай і в «оперетковому» виконанні, одверто кажучи, зуміти...

У центрі сюжету стрічки «Я не знаю, як вона це робить» – поширена голлівудська історія про трудоголіка, який після низки неприємних відкриттів, приходить до висновку, що краще проводити час із дітьми, аніж потурати примхам боса…

Україна у фільмі «Бабло» постає як російська провінція, в якій усі розмовляють українською, а в Харкові на заправках з динаміків лунають українські пісні. Московська повія Яна, спілкуючись із харківською подругою, також переходить на українську...

Найкраще, що вдалося Алленові – це його традиційно глумливі та абсурдистські діалоги. Він настільки витончено знущається з нещасного героя, що просто дух захоплює. У приниженні своїх улюблених персонажів – затурканих інтелігентів та ідеалістів – Аллен, здається, перевершив самого себе…

Колізія «Шкіри, в якій я живу» доволі проста і в кіні зустрічалася сотні разів в різних варіаціях. Йдеться про історію стосунків Творця і його Творіння, щоправда, тут вона доповнюється темою злочину і відплати за нього. У цьому контексті згадується, звісно, не лише доктор Франкенштейн, але й середньовічні алхіміки…

Сюжет про будинок із привидами зустрічався у кіно безліч разів, тож додати до нього щось нове дуже важко. Проте уславлений ірландський режисер Джим Шерідан вирішив ризикнути…

«Піна» Віма Вендерса – напрочуд красива стрічка. Це насамперед екстатична картина, і вона вимагає від глядача повного включення у те, що відбувається на екрані/сцені, а також негайної емоційної віддачі…

У січні цього року киянин Борис Гришкевич із своєю короткометражкою «Іванки», яка показує один день з життя карпатських пастухів, потрапив у трійку найкращих фільмів конкурсу «Життя за один день», який проводився у популярній мережі You Tube…

Книжку Бронте переносили на екран не один раз. У новому варіанті «Джен Ейр» зберігся і готичний антураж роману, і холодні пейзажі вересових пусток, проте сама історія стала виглядати серйозніше та виваженіше. Загальна канва сюжету залишалася оригінальною, а зміни стосувалися лише незначних деталей…

Постановник «Товстунів» Даніель Санчес Аревало сам пише сценарії до своїх картин, і в цьому фільмі літературне начало превалює над режисерським. Стрічка концентрується на діалогах, роздумах, психологічних напівтонах, а розвиток сюжету і динаміка відходять на задній план…

Марина Врода створила картину, геть не схожу на українське радянське кіно, хоч би яким воно було – чи офіціозним кіностудії Довженка, чи «поетичним», як у класиків Параджанова – Іллєнка – Миколайчука, чи підкреслено авторським, як у Кіри Муратової. «Крос» явно належить європейській традиції…

Взагалі вампір, як один з найпопулярніших героїв горора, завше сприймався як ще одна кінематографічна метафора. Найчастіше вампіри символізували заборонену або притлумлювану сексуальність, котра інколи набувала нетрадиційних форм, як, скажімо, у картині «Інтерв'ю з вампіром»…

«Сумна балада для Труби», що отримала «Золоту озеллу» за найкращий сценарій та «Срібного лева» за найкращу режисуру на торішньому Венеційському МКФ, приваблює своєю строкатістю і неоднорідністю, несподіваними переходами від реалізму до фарсу, а звідти – до якогось божевільного Ґран-Ґіньйолю…

Фабула фільму «Ковбої проти прибульців» багатообіцяюча: двоє мужніх чоловіків з холодними поглядами й тваринною харизмою, а також зваблива жінка в тоненькій сукні вступають у нерівний бій з комахоподібними прибульцями на тлі мальовничих пейзажів. Цього комплекту було достатньо, аби зняти по-справжньому захопливий фільм. Та, на жаль, картину підвів сценарій…

Одним зі сценаристів фільму «Нестерпні боси», що від 4 серпня в українському прокаті, є актор Джон Френсіс Дейлі, який розпочинав свою кар'єру в серіалі Freaks and Geeks, тож він чудово знається на образах "принижених та зневажних". Герої картини все життя грали за правилами, проте винагороду отримували лише ті, хто за правилами грати не хотів…

«Меланхолія» – це безперечно видатний європейський фільм. І його єдиний можливий недолік у тому, що він не вписується у жодну соціальну схему. Він існує поза межами сучасної політичної та соціальної кон'юнктури, нічого не критикує та не проголошує жодних революційних ідей...

З часу прем'єри картини «Інший Челсі – Історія з Донецька» на фестивалі Docudays UA минуло вже два місяці, а довкола неї все ще точаться дебати. Одні вважають, що німецький режисер змалював жителів Донецька у надто темних тонах, інші впевнені, що фільм правдиво відображає не лише донецькі, але й загальноукраїнські реалії...

Ще один критичний відгук на фільм Нікіти Міхалкова «Стомлені сонцем 2: Цитадель». Цього разу – російського автора, що виказує дещо іншу думку про стрічку та зауважує: «Міхалковська епопея відіграє роль індикатора колективного несвідомого. Митці, навіть такі напівживі, як Нікіта Сєрґєєвіч, ліпше за решту людей відчувають подуви політичного вітру»…

Контраверсійна стрічка Нікіти Міхалкова "Цитадель" бачиться не просто логічним завершенням метафізичних пошуків попередньої частини фільму "Натомлені сонцем 2. Передстояння", а ще й постає правдивою "енциклопедією російського життя" та, либонь, найкращим російським фільмом на тему Великої Вітчизняної війни...

Критичний відгук письменника й сценариста Василя Трубая на кіносценарій «Матч смерті», що його планує фільмувати в Україні російська компанія «Рекун-Синема» за участі українських кінематографістів. Сюжет сценарію будується навколо так званого «матчу смерті» (отримав таку назву завдяки радянській пропаґанді). Матч відбувся в окупованому Києві 1942 року. Текст статті подається зі скороченнями…

Жанр мелодрами доволі важко визначити. Проте можна описати „мелодраматичність”, яку у кіно найчастіше пов’язують із фокусуванням на особистих переживаннях героїв. Водночас ці переживання подаються на певному тлі, який, власне, прискорює дозрівання усіх цих почуттів. Тлом може бути загибель «Титаніка», а може щось не таке драматичне...