Цих двох тямущій кіноавдиторії представляти зайве. Що заміркуватий на вигляд «ботан» Ален, що імпозантний красень Олтмен завжди порушували продюсерські закони Голівуду, але їхні проєкти практично не прогоряли в касовому зборі...

Простір між нами й нашим минулим, між нами й мітом про нашу історію, між нами «тут-і-тепер» і нами «до війни», між нами й образами нашого майбутнього, ймовірно, зветься вічністю. Головною темою мистецтва майбутньої України стане переживання, осмислення, усвідомлення, формування та прийняття вічности...

Запитання кіновійськовикам... 1. Чи не ліпше, замість брати до рук зброю під час російсько-української війни, знімати кіно – писати кіносценарії – грати кіноролі – виконувати музичні твори – підтримувати українців історичними розвідками? Чи не буде від знаного діла більше справжньої користі для людей, суспільства, держави, культури та й для самого себе? __ 2. Попри все, що дає цей воєнний досвід? __ 3. Яким має бути українське мистецтво й кіно, зокрема, після війни, за часів переможного миру?

Нюрнберґ, 2023. Не дивуйтеся — то не тепер, не знову діється, то — кіно. Колись я не став-би дивитися його, бо тема Нюрнберґу в московськім кіні навіки рокована на пропаґандистський ужиток. А після 2014 року не став-би дивитися просто тому, що це — московське кіно. Це — як приватній українець...

«Ясá» – фільм у певному значенні справді ніби «реалістичний» Та ще й з документальними кіно-імплікаціями у ньому – «пера» (себто кінокамери) чи не самого режисера. Перед нами отже, подієво, чи не «документально» – моторошний дебют біжучої українсько-російської війни, той лютий її першопочаток...

В царині кіно неможливо пройти мимо публікаторського бренду кінокритика і історика кіноенциклопедичного рівня Сергія Тримбача, твори якого дозволяють інтелектуальний серфінґ будь-якого рівня: він автор численних розвідок...

Погляд на російсько-українську війну очима французьких журна... Певно, для когось поява Володимира Зеленського на великому екрані знаменитого Палацу Фестивалів під час відкриття 75-го Каннського фестивалювно й стала несподіванкою...

У Стенлі Креймера фільм, відомий перекладеною назвою «Нюрнберзький процес» у першотворі так і звався «Judgment at Nuremberg», наче Day of Judgement (Судній день). Фільм чорно-білий, а як-же: сам духовний закон — чорно-білий, а наше життя в нім — палітра сірих півтонів...

Я бачу майбутній український кінематограф потужним, професійним, конкурентоспроможнім у кіносвіті, зі своїм обличчям. Кіно, в якому знайдеться місце для всіх жанрів та різноманітних авторів. І ще – зі смаком, якого, на жаль, покищо нам бракує...

У результаті трудову суперечку в Каліфорнії обговорював увесь світ. Розповідаємо, як сценаристам внаслідок майже п'яти місяців боротьби вдалося здобути перемогу...