Поки у великому світі триває фінансова криза, з’являється рух "Захопіть Волл-стріт" та виходить незалежна драма "На межі ризику", у маленькому світі знімають комедію "Як обікрасти хмарочос" із Едді Мерфі та Беном Стіллером. Як відомо, маленький світ далекий від високих матерій, але також намагається бути "співзвучним епосі", тому звертається до злободенних сюжетів, хоч і не послуговується нічим, окрім упізнаваних штампів.
Головний герой фільму Джош (Бен Стіллер) працює адміністратором у хмарочосі, де квартири коштують по 5 мільйонів доларів. Його клієнти – найбагатші люди Америки, тож він повинен знати усі їхні звички та виконувати будь-які забаганки, залишаючись завжди привітним. Із власником найдорожчої квартири у будинку Артуром Шоу (Алан Алда) у нього навіть зав’язалися дружні стосунки. Здивуванню персоналу хмарочоса немає меж, коли Шоу викривають, як фінансового шахрая, який обікрав своїх інвесторів не на один мільйон доларів.
Для Джоша та його співробітників це трагічна новина, адже ще три роки тому вони інвестували гроші зі свого пенсійного фонду у фірму Шоу, і тепер опиняються з порожніми руками. Незабаром Джош дізнається, що десь у своєму пентхаузі Шоу приховав 20 мільйонів доларів, і вирішує відновити справедливість.
Разом зі своїми друзями він наважується на пограбування. Та зробити це не так просто – злочинець цілодобово перебуває під домашнім арештом, і його охороняють агенти ФБР. Джош звертається за допомогою до справжнього злочинця – так у команді з’являється дрібний злодюжка Слайд (Едді Мерфі), який не крав нічого дорожчого за супутникову тарілку.
Ні для кого не секрет, що кінематографічний "мейнстрім" виконує здебільшого компенсаторну функцію і пропонує своїм глядачам ідеалізоване вирішення щоденних проблем. "Як обікрасти хмарочос" дає "маленькій людині" сценарій того, як можна подолати всесильних багатіїв, на стороні яких впливові друзі та найкращі адвокати. І сценарій цей абсолютно казковий.
Адміністратор, ліфтер, консьєрж, безробітний, злодюжка, покоївка та швейцар збираються обікрасти хмарочос, повний персоналу, камер спостереження та охорони. Звісно, у самих героїв закрадаються сумніви у можливості такої операції, але Джош запевняє, що "все вийде". І дійсно, все якось виходить, щоправда, нам так і не показують у який спосіб.
Творці фільму "Як обікрасти хмарочос" не цураються популярних голлівудських кіноштампів: машину переслідувачів цілком передбачувано затримує натовп, охоронець замість того, щоб пильнувати камери, читає "Плейбой", прибиральниця повертається спиною до вікна і не бачить, що там відбувається, а п’ятеро чоловіків не надто атлетичної зовнішності тягають вверх-вниз будинком автівку, яка несподівано виявляється вилитою із чистого золота.
Голлівуд завше полюбляв історії про родинні цінності та встановлення справедливості, у фільмі "Як обікрасти хмарочос" ці виграшні теми ще й підкріплені злободенною історією про фінансові махінації. Якщо сказати відверто – картина особливою оригінальністю не відрізняється. Але є у ній одна позитивна риса – вона справді дуже смішна.
Насамперед це заслуга режисера Бретта Раттнера, який зміг перетворити малопереконливу історію пограбування на дотепну комедію. І найбільший шарм картини надає різношерста команда конспіраторів, яких втілили (окрім, Бена Стіллера та Едді Мерфі) Кейсі Ефлек, Майкл Пенья та Ґаборі Сідібе.
Мерфі, який вже кілька років не знімався, виступив у своїй традиційній ексцентричній манері, граючи балакучого бандита Слайда. Молода акторка Ґаборі Сідібе, яка уславилася роллю вагітної дівчини-підлітка у фільмі "Потуги", несподівано постала у грайливому образі сексуально стурбованої покоївки. Метью Бродерік зіграв відмороженого фінансового генія Містера Фіц’ю, а Кейсі Еффлек, який торік втілив холоднокровного маніяка у трилері "Вбивця всередині мене", виступив у ролі консьєржа, який весь час знаходиться на межі нервового зриву.
Власне, сенсу та правдивості у комедії "Як обікрасти хмарочос" не більше, ніж у гіпсовій статуетці "Купання колгоспниці". Та якщо "вимкнути голову", можна отримати неабияке задоволення він цього невимушеного позаінтелектуального видовища.
УП. Життя, 25.11.2011