Скандинавські країни відомі своїми оригінальними кіношколами. І якщо слава про фільми, зняті у Данії та Швеції, гримить по всьому світові, то про Норвегію ми до недавнього часу чули не так вже й багато. Трилер Мортена Тілдума "Мисливці за головами"/Hodejegerne, що від 26 січня в українському прокаті, - чудовий привід познайомитися із тамтешнім кіно поближче.
"Мисливці за головами" - це екранізація однойменного роману Ю Несбьо, який і сам по собі є знаменитістю серед любителів кримінального жанру і трилерів. Одним із продюсерів фільму виступила виробнича компанія Yellow Bird, яка також працювала над шведською кінотрилогією "Міленіум" Нільса Ардена Оплева.
Зрештою, ці два проекти відзначаються певною стилістичною єдністю – повагою до своїх літературних першоджерел, натуралістичністю в показі насилля, та сюжетом, який хоч і розгортається неквапливо, проте із кожною хвилиною все більше електризує глядача. "Мисливеці за головами", як і "Міленіум", цікаві насамперед своїм сюжетом, у якому звичайна "маленька" людина встає до бою із могутніми силами соціального зла.
Головний герой картини Роджер Браун (Аксель Генні) у буквальному розумінні є "мисливцем за головами", адже працює у аґенстві з підбору персоналу. Здається, що йому пощастило у житті, проте Роджер переймається через свій невисокий зріст та не дуже престижне соціальне походження. Компенсуючи свої "вади", чоловік живе у дорогому будинку та купає у розкошах свою дружину – ефектну, схожу на топ-модель білявку (Сінневе Макоді Лунд).
Роджер заробляє на розкішне життя крадіжками картин. Проте одного дня гроші на кредитці закінчуються. Дружина знайомить його із високим красенем Класом (Ніколай Костер-Валдау), який володіє знаменитою картиною Рубенса. Роджер вирішує убити одразу двох зайців – допомогти Класові влаштуватися на престижну роботу та згодом викрасти дорогоцінне полотно. Однак Клас, який виявляється колишнім спецназівцем, розпочинає на Роджера полювання, яке має закінчитися лише смертю одного із них.
Те, що переживає Роджер Браун вподовж фільму, можна назвати своєрідним очищенням – зі слабкодухого і нервового клерка він перетворюється на справжнього чоловіка та охоронця своєї родини. Норвежці не шкодують крові, бруду, болю та неприкритого насилля, занурюючи свого героя у все нові кола кінематографічного пекла. Люди гинуть швидко та брутально, і, на відміну від голлівудських бойовиків, ми бачимо безпосередні наслідки цього насилля. А сцена, в якій головний герой голить голову, без сумніву, закарбується у пам’яті на все життя.
«Мисливці за головами» зовсім не слідують канонам голлівудської драматургії, в якій усі повороти сюжету можна передбачити заздалегідь, тут усе навпаки, – сюжет має власну логіку, яка спирається більше на непередбачуваність характерів, ніж на ремісничі правила.
Окремого доброго слова заслуговує і прекрасний кастинг фільму. Роджера зіграв Аксель Генні, чиє хворобливе худе обличчя та великі очі зробили героя схожим на загнаного та небезпечного звіра. Ефектний Ніколай Костер-Валдау, зі своєю брутальною чоловічою вродою, як ніхто інший, ідеально підійшов на роль садиста Класа. Іще однією знахідкою фільму стала Сінневе Макоді Лунд – акторка того типу, що його дуже любив Гічкок: холодна білявка, яка під зовнішньою маскою приховує непересічні пристрасті.
УП. Життя, 27.01.2012