Стрічка «Червоні вогні», що вона від 19 липня в українському прокаті, приваблює не лише своїм містичним закрученим сюжетом, але й непересічним акторським складом, в якому зібралися справжні зірки сучасного кіно. Тим паче, що імена Роберта ДеНіро, Сіґурні Вівер, Кілліана Мерфі та Тобі Джонза, які зіграли в картині, відомі пересічному глядачеві значно краще, ніж постать іспанського режисера Родріґо Кортеса, який до того зняв лише два повнометражні фільми.
Стрічка "Червоні вогні" - правдиво авторський проект амбітного іспанця. Тема паранормальних явищ приваблювала його вже давно, тож Родріґо провів цілий рік, спілкуючись із парапсихологами та фізиками. Сам режисер не вірить у потойбіччя, але припускає існування феноменів, маловідомих сучасній науці. Родріґо виявив, що і "містики", і скептики вважають свою позицію винятково правильною, і ніколи не дослухаються до арґументів своїх противників.
Тож у своїй картині, сценарій до якої він написав самостійно, режисер намагався відтворити логіку і прихильників, і противників паранормальних явищ. Головними героями "Червоних вогнів" стали жінка-парапсихолог Марґарет (Сіґурні Вівер) та її помічник фізик Том (Кілліан Мерфі), які працюють у нью-йоркському університеті. Крім наукової роботи вони також досліджують випадки потенційних позаприродних аномалій, проте ніяк не можуть знайти докази існування паранормальної активності.
Марґарет загалом налаштована скептично, відтак намагається розвінчати усіх відомих медіумів та екстрасенсів, проте Том все ще сподівається на наукове відкриття. Тож коли у місто приїздить загадковий медіум Сільвер (Роберт ДеНіро), який вже тридцять років не виступав перед публікою, напарники отримують шанс здійснити свої мрії.
А оскільки старий медіум не збирається розкривати свої секрети, то між ним та науковцями розпочинається справжня війна.
Вочевидь, що під час створення "Червоних вогнів" режисер надихався американським серіалом "Цілком таємно". Скептична професорка та її "містично" налаштований помічник за своїх прототипів мають Скаллі та Малдера. У Тома навіть висить знаменитий постер із написом "Я хочу вірити", а його кабінет досконало копіює підвальну комірчину Малдера. У героя також є товариш комп’ютерник, який заміняє йому загін "Самотніх стрільців" із серіалу.
Але на цьому уся схожість із "Цілком таємно" закінчуються, адже картина Родріґеза значно програє творінню Кріса Картера. Насамперед стрічці бракує чіткої структури та продуманої мотивації кожного з героїв. Персонажі картини надто загадкові та самозаглиблені, щоби їм можна було співпереживати, і діють вони непередбачувано та доволі безглуздо.
Велика біда картини ще й у тому, що акторам тут по-суті нічого грати, адже характери їхніх персонажів не прописані. Режисер стверджував, що створював образ Марґарет спеціально для Сіґурні Вівер, проте вона у стрічці виступила лише своєрідним символічним містком до фільмів про "Чужих". У Роберта ДеНіро роль виявилась другорядною і також не дуже переконливою. Безглузде нагромадження кінозірок на знімальному майданчику аж ніяк не покращило фільм і не врятувало його від слабкого сценарію та непереконливої режисури.
Картина "Червоні вогні", попри весь свій потенціал, не виправдовує сподівань. Режисер непогано тримає інтригу до самого фіналу, проте закінчення фільму настільки туманне і незрозуміле, що тут навіть спойлер написати неможливо. Численні сюжетні лінії, здогадки та натяки, якими наповнений фільм, ведуть у порожнечу і залишаються без відповіді.
УП. Життя, 20.07.2012