Прем’єра стрічки «Тиранозавр» /Tyrannosaur (від 10 січня в українському прокаті) відбулася ще 2011 року на кінофестивалі Санденс, де її режисер Педді Консідайн отримав професійну нагороду, а виконавці головних ролей Піттер Маллан та Олівія Колман здобули приз журі.
Далі картина встигла поїздити по різних кінофестивалях, і, врешті-решт, була відзначена Британською кіноакадемією в номінації "Найкращий дебют британського сценариста, режисера чи продюсера". Тож зважаючи на міжнародну славу стрічки, її українська прем’єра виглядає дещо запізнілою.
Проте "Тиранозавр" мимоволі потрапив у потік "соціального" британського кіно, яке з осені не зникає з українських кінотеатрів. Глядачі вже змогли переглянути новий фільм Кена Лоуча "Доля янголів" про перевиховання злочинців за допомогою віскі, познайомитися із життям дівчинки-підлітка з середнього класу в картині "Зламані" Руфуса Норріса та оцінити відвертий натуралізм показу британської глибинки в несподіваній екранізації "Грозового перевалу" Андреа Арнолд.
"Тиранозавр" також поєднує грубу життєву прозу та тонкі душевні переживання пересічних на перший погляд персонажів. А неквапливу оповідь фільму завершує неочікуваний драматичний фінал.
Стрічка "Тиранозавр" – повнометражний дебют відомого британського актора Педді Консідайна, який виступив тут у ролі режисера та сценариста. Ця робота виросла з його короткометражки Dogs Altogether, яка 2007 року отримала нагороду від Британської кіноакадемії.
Йшлося про немолодого удівця Джозефа (Пітер Маллан) – жорсткого та замкненого чоловіка, який знайомився із релігійною продавчинею невеличкого магазинчику (Олівія Колман) та отримував шанс нарешті змінити своє життя.
Для Консідайна цей фільм був дуже особистим, адже образ Джозефа він змалював із власного батька, якого звали так само. Назва Dogs Altogether також була запозичена із лексикону Консідайна-старшого, - так він примовляв, коли потрапляв у халепу. Втім, режисер запевняв, що не копіював батьків життєпис, а лише намагався показати, як діятиме подібний персонаж у певній уявній ситуації. На його думку, Джозеф не народився цинічним та жорстоким, а таким його зробили обставини.
"Тиранозавра" Консідайн зняв у тому ж антуражі та з тими ж виконавцями головних ролей. Як це часто буває із акторами, які перекваліфікувалися на режисерів, він звертає увагу не на розвиток історії, а на характери своїх персонажів та їхнє оточення.
Ще до початку своєї кінокар’єри Консідайн був фотографом, і його любов до виразної, красивої та статичної картинки також відобразилася в фільмі. Неблагополучний район Джозефа, де люди спілкуються лише за допомогою кулаків та погроз, на перший погляд є повною протилежністю затишного будиночку в передмісті, де мешкає продавчиня Ханна, проте між ними більше спільного, ніж здається.
Стрічка складається із окремих епізодів життя Джозефа й Ханни, поєднаних атмосферою безглуздого насилля, що панує довкола. Персонажі стрічки є зневіреними, проте здатними на благородні вчинки людьми. В одній зі сцен герой пояснює, що "тиранозавр" – це прізвисько його померлої дружини.
Проте цим словом можна схарактеризувати і самого Джозефа: у своєму районі, населеному молодими бандитами, він залишається самотнім реліктом якоїсь невідомої епохи. Ханна, із її релігійністю та родинними цінностями, також постає відголосом давно забутої норми. І лише збоченість довколишнього світу штовхає їх на радикальний крок у відповідь.
УП. Життя, 11.01.2013