Стрічку Ґеррі Маршалла New Year's Eve, що від 12 січня в українському прокаті, і яку можна перекласти як "Новорічна ніч", наші прокатники охрестили "Старий Новий Рік". Це відвертий абсурд, адже дія картини відбувається 31 грудня, а Старий Новий рік американці взагалі не відзначають - з відомих усім причин.
Взагалі, фільм виходить у нас із кількатижневим запізненням, либонь, вітчизняні (читай, російські) прокатники не хотіли, аби у комедії Бєкмамбєтова "Ялинки 2" з’явився небезпечний конкурент, і тому перенесли американський фільм на першу-ліпшу підходящу дату. Втім, і без "адаптованої" назви, абсурду в фільмі Маршалла вистачає.
Уся історія фільму "Старий Новий рік" крутиться довкола нью-йоркської кришталевої кулі, яка щороку 31 грудня о 23 годині 59 хвилин спускається зі щогли на землю, позначаючи прихід Нового року. У стрічці вона є не лише новорічною прикрасою, але й символом прощання із минулим заради світлого майбуття. Зрештою, герої картини переконані, що ця традиція є знаковою подією для всього людства. Те, що не всі мешканці земної кулі відзначають новий рік за нью-йоркським часом, нікого не хвилює.
У стрічці багато сюжетних ліній, і деякі з них таки перетнуться на Таймс-сквер у новорічну ніч. Ми побачимо заклопотану працівницю "Альянсу Таймс-Сквер", яка відповідає за запуск кришталевої кулі і дуже боїться зганьбитися у таку відповідальну мить, мати-одиначку, яка не може порозумітися із дочкою-підлітком, хворого на рак чоловіка, котрий мріє побачити падіння кулі, попри усі лікарняні заборони.
Художник-мізантроп зустріне в новорічну ніч чарівну бек-вокалістку, затюкана немолода працівниця рекординґової компанії наважиться змінити своє життя, а дівчина шеф-кухар нарешті зустріне свого хлопця, який несподівано покинув її рік тому. І це ще на всі історії "Старого Нового року". Одна і з особливостей місцевого святкування – під час останнього удару годинника слід поцілуватися із коханою людиною, тому персонажі "Старого Нового року" дуже заклопотані тим, щоби чимшвидше знайти собі пару.
У фільмі буде багато романтики та нехитрої життєвої мудрості. Маршалл взагалі є майстром малореалістичних, але вкрай зворушливих мелодрам, а тут він просто перевершив самого себе. Усі герої його картини винятково приємні та доброзичливі люди. Вони щиро діляться почуттями, не тримають зла, а якщо і грішили колись, то щиро каються за це. І кожен із них у новому році мріє знайти нове щастя.
На екрані настільки багато позитиву, що аж моторошно стає, ніби йдеться зібрання якоїсь секти, де всі блаженно всміхаються та обіймаються. Фінал стрічки настільки зворушливий, що від сліз може втриматися лише людина із кам’яним серцем. "Старий Новий рік" пропонує окрему солодку казочку для кожної вікової категорії жінок, на яких цей фільм і розраховано. Не варто говорити, що чоловіки у цій стрічці – просто втілення романтичних мрій.
Вбогість екранного видовища режисер намагається збалансувати зірковим складом акторів. Щоправда, складається враження, що виконавців у фільм понабирали за принципом "хто із зірок погодився", і роздали їм ролі за абсолютно довільним принципом. Зак Ефрон рятував від самотності Мішель Пфайффер, Сара Джессіка Паркер грала маму Абіґайль Бреслін, Кетрін Гейґел була парою Джону Бон Джові, Гіларі Свонк керувала спуском кулі на Таймс Сквер, Джессіка Біль народжувала дитину, а Голлі Беррі перевтілилася у медсестру. Та якщо би ці актори просто помінялися місцями - абсолютно нічого б не змінилося.
"Старий Новий рік" демонструє купу зірок і продакт-плейсменту, але цілком позбавлений "хімії" - як між акторами, так і між екраном та глядачами.
УП. Життя, 13.01.2012