втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

Анна Купінська

У Романа Полянського слава режисера, який знімає жорстокі, дошкульні, викличні фільми, в яких людина напряму стикається із демонами – справжніми, або ж із тими, які існують у її власній душі. Та, на жаль, після уславленого "Піаніста" (2002) режисер не зняв жодної помітної роботи, а його "Олівера Твіста" (2005) і "Примару" (2010), в найкращому разі, можна назвати посередніми фільмами.  

Нова стрічка Полянського "Різня", що в українському прокаті від 8 грудня, знята за однойменно. п’єсою Ясміни Реза, схоже, продовжила цей не надто приємний список його прохідних картин.

У центрі оповіді – дві сімейних пари з Нью-Йорка: багатші Ковани та бідніші Лонґстріти. Їхні одинадцятирічні сини-однокласники побилися між собою. І доки діти в школі, їхні батьки збираються разом у домі Лонґстрітів, аби обговорити цю неприємну ситуацію. Перемовини ускладнюються тим, що родини належать до зовсім різних світів, і заледве витримують одне одну.

Зрештою, ситуація із бійкою також виглядає неоднозначно: адже, хто кого обізвав, і хто кого спровокував першим, виявити практично неможливо. Проте пані Лонґстріт вважає, що її син є однозначною жертвою, тож Ковани мимоволі починають захищати свою дитину. Врешті-решт, маски благопристойності спадають, і четверо дорослих розпочинають словесну психічну баталію, з якої ніхто не вийде переможцем.

Дія фільму цілком відбувається у стінах квартири (є кілька сцен у коридорі біля ліфту). Це традиційний театральний прийом – помістити кількох людей у замкнену кімнату і подивитися, що буде далі. У цьому випадку, перед нами чотири сильних характери. Пенелопа Лонґстріт (Джоді Фостер) є типовою нью-йоркською інтелектуалкою. Вона письменниця, поціновувачка європейського мистецтва та поборниця прав злиденних жителів Африки.

Її чоловік Майкл (Джон Сі Райлі) - грубуватий і добродушний продавець сковорідок та сантехніки - не сповідує цінностей дружини. Більше того, він не надто цінує родинне життя, вважаючи, що свої найкращі роки міг би провести цікавіше.

Родина Кованів усім своїм виглядом демонструє належність до upper middle class – дорогий мобільний у чоловіка та діловий костюм у дружини вказують на їхній соціальний статус та місце роботи. Ненсі (Кейт Вінслет) працює інвестором, а Алан (Крістоф Вальц) – адвокатом. Зрештою, у їхній родині також не все гаразд. Ненсі ображається на те, що її чоловік вважає свою роботу важливішою за батьківські обов’язки і рідко приділяє час родині.

Інцидент із дітьми не лише зібрав цих людей разом, але й примусив їх показати справжні обличчя. Зрештою, і Майкл, і Ковани виявилися не тими, за кого себе видавали, а стосунки у парах заграли у новому світлі. Правдивою жертвою словесних баталій стала по-справжньому щира Пенелопа, яка зі своїми ідеалістичними переконаннями виглядала несподівано недолугою на тлі цинічних (чи можливо зневірених) співбесідників.

Зрештою, фільм можна сприймати як жорстку сатиру на американський середній клас із його лицемірством та фальшивістю. Втім, це тема далеко не нова, і щось оригінальне про це сказати і справді важко. До того ж, усі герої мають настільки протилежні світогляди, що важко збагнути, як їм вдалося познайомитися та одружитися. Також незрозуміло, яка ж невідома сила утримує героїв у одній квартирі та у власних подружжях. Якщо у Луїса Бунюеля це був "Ангел-винищувач", то у цьому випадку, мабуть, "Бог різні".

Стрічка Полянського – це чорна комедія, і в ній чимало дотепних діалогів. Проте вона виглядає штучною та надуманою, як і поведінка героїв. Надто очевидно, що усіх цих людей вигадано та ретельно виписано для того, щоби ефектніше розмістити на сцені. Втім, "Різня" ще раз засвідчує непересічні акторські таланти Джоді Фостер, Джона Сі Райлі, Кейт Вінслет і Крістофа Вальца.

УП. Життя, 09.12.2011

Коментарі