Авторський стиль американського режисера Веса Андерсона настільки виразний і своєрідний, що його картини легко упізнати за кількома кадрами. Його героями є диваки, мрійники та ідеалісти, які ніяк не можуть порозумітися із родичами через власну ексцентричність. Андерсон любить яскраві кольори, довгі проїзди у сповільнений зйомці, театральні мізансцени, а також декорації у стилі дитячих лялькових будиночків. Втім, цей стиль є наслідком довгої та плідної співпраці із оператором Річардом Д. Йоменом, який знімав майже усі фільми Андерсона.
Три роки тому режисер звернувся до лялькової анімації у фільмі "Фантастичний містер Фокс" (2009), де уповні проявив свою любов до гротеску, декоративності та пародії. У його новій стрічці "Королівство повного місяця", що від 6 вересня в українському прокаті, на екран повернулися живі актори, проте від цього вона не стала менш ексцентричною. "Фірмові" проїзди Андерсона стали ще довшими та складнішими, кольори ще контрастнішими, а герої, здається, остаточно перенеслися у альтернативну реальність.
Дія стрічки відбувається 1965 року на вигаданому острівці у Новій Англії. Із табору бойскаутів втікає дванадцятирічний хлопчик Сем. Згодом виявляється, що він прихопив із собою місцеву дівчинку Сьюзі, із якою мав довгу романтичну переписку. На пошуки закоханої парочки вирушають скаути на чолі із вожатим, батьки Сьюзі, а також місцевий поліцейський.
Ситуація загострюється, коли дорослі дізнаються, що хлопець – сирота, і за цю витівку його можуть відправити у дитячий будинок "суворого режиму", або ж навіть у психлікарню.
Стрічка "Королівство повного місяця", як і всі фільми Андерсона, неймовірно лірична та душевна. У ній читається ностальгія за шістдесятими – епохою рок-н-ролу, гіпі та перших сексуальних експериментів. Сьюзі та Сем належать до покоління Вудстоку, і стрічка розповідає про саме його зародження. Втім, картина є радше фантазією на тему цих вже легендарних часів, адже режисер народився 1969 року, якраз за три місяці до початку знаменитого рок-фестивалю.
Як завше, Андерсон дуже уважний до деталей: від одягу та особистих речей героїв, до музики, яка звучить у картині. Він зізнавався, що реквізит шукав у друзів та знайомих. Його кіно, яке часто присвячене родинним стосункам, також твориться тісною компанією однодумців.
Сценарій "Королівства повного місця" він писав разом із своїм давнішнім партнером Романом Копполою, а у одній із прохідних ролей зняв Джейсона Шварцмана, якого колись сам привів у кіно.
Звісно, не обійшлося у картині й без улюбленого актора Андерсона – Білла Мюррея, що він втілив меланхолійного та самозаглибленого батька Сьюзі. Його партнерка Френсіс МакДорманд зіграла нервову матусю, яка спілкується зі своїми нащадками за допомогою мегафону. Брюсу Віллісу в фільмі дісталася дещо самопародійна роль поліцейського-самітника, щоправда не крутого супергероя, а такого собі сумного самотнього дядечка середніх років. Вожатого табору зіграв Едвард Нортон, який виглядає неймовірно зворушливо у своїх скаутських шортах з голими колінами.
Проте головними героями фільму є насамперед діти: фанатичний скаут Сем Шикаскі та його незалежна і дещо неврівноважена подружка Сьюзі Бішоп - духовна сестра Марґо із "Родини Танненбаум". Вони зустрілися на п’єсі про Ноєв ковчег, який став справжнім лейтмотивом фільму, і вирішили втекти від усього світу. Їхня романтична подорож до загубленої у лісах бухти, відкрила їм шлях до земного раю, який не зможе зруйнувати ані закон, ані стихія, ані дорослішання.
УП. Життя, 07.09.2012