Сюжет про будинок із привидами зустрічався у кіно безліч разів, тож додати до нього щось нове дуже важко. Проте уславлений ірландський режисер Джим Шерідан вирішив ризикнути… І, якимось дивом, у нього вийшла бліда та малопереконлива варіація "Інших" Алехандро Аменабара. Тут також йдеться про таємничий будинок, дітей, привидів та тонку і практично непомітну грань між світом живих та світом мертвих.
Молода родина із двома дітьми переїздить у нове помешкання в передмісті. Усі мешканці містечка та навіть поліція сахаються нових пожильців і старанно уникають будь-яких розмов із ними. Цілком випадково голова родини Вілл дізнається, що у кілька років тому в їхньому будинку було вбито жінку із дітьми. Підозра впала на її чоловіка Пітера Варда, який залишився живим у ніч убивства. Проте він збожеволів і був визнаний неосудним, а після лікування у психіатричний клініці його випустили на свободу.
Вілл підозрює, що Пітер Вард хоче добратися і до його родини. Розмова із детективом у поліції відкриває страшну таємницю, яка перевертає усе його життя із ніг на голову та примушує подивитися на всі події під зовсім іншим кутом зору.
Найбільша біда цього фільму у тому, що його сюжетні повороти мало пов'язані із попереднім ходом подій. Нові герої з'являються несподівано і невідомо навіщо, а про мотивації їхніх вчинків взагалі мова не йде. Трансформація Вілла у поліцейському відділку виглядає найбільш абсурдно - ось він, цілком нормальний чоловік, сидить у кріслі, а за мить у нього і зачіска інша, і вираз обличчя змінюється, і вигляд якийсь нездоровий. Вочевидь, що цей фільм задумувався як серйозний містичний трилер, адже його режисером став Джим Шерідан, який уславився стрічками "В ім'я батька" та "Моя ліва нога" і неодноразово номінувався на "Оскар". Проте не так сталося, як гадалося. Щось в процесі фільмування явно пішло не так, звідси і доволі посередній художній результат.
Роль подружжя зіграли Деніел Крейґ та Рейчел Вайз, одружені і в реальному житті. Звісно, Крейґ із його незвично брутальною і дуже холодною чоловічою вродою, якось дивно виглядав у ролі сумирного батька сімейства, особливо дисонували із цим образом його накачані м'язи і татуювання. З іншого боку, Джеймс Бонд у домашніх спортивних штанах із лампасами – справді дуже потішне видовище.
УП. Життя, 09.09.2011