втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

Анна Купінська

Коли на цьогорічній "Молодості" приз екуменічного журі дістався фільму "Гімель", у якому йшлося про юну німфоманку, директор фестивалю Андрій Халпахчі пожартував, що члени цього журі чомусь традиційно віддають перевагу саме найбільш відвертим та неоднозначним картинам.

Схожа ситуація трапилася й на останньому фестивалі у Карлових Варах, коли екуменічне журі нагородило фільм "Невидима"/Die Unsichtbare (від 29 листопада в українському прокаті), де чергова юнка обирає дуже непевний шлях пізнання власної сексуальності. А виконавиця головної ролі Стіне Фішер Крістенсен здобула там нагороду як найкраща акторка.

На відміну від героїні фільму "Гімель", двадцятирічній Фіні довелося зануритися у світ сексуальних перверсій зовсім не з власної волі. Вона, сором’язлива та невпевнена у собі одиначка, вважалася найгіршою студенткою у акторській школі, доки її не обрав на головну роль відомий театральний режисер Каспар.

Він вирішив, що саме ця дівчина зможе втілити на сцені німфоманку Каміль, яка вдається до саморуйнування, аби забути кривду, заподіяну батьком багато років тому. Фіна усвідомлює, що не може проґавити цей шанс, проте їй важко зрозуміти Каміль, адже молода акторка ніколи не була закохана і ще навіть не втратила цноту.

Невблаганний Каспар вимагає від своїх акторів повної самовіддачі, тож дівчина іде на експеримент – вона приміряє на себе образ яскравої білявки Каміль та намагається копіювати її звички.

Акторці вдається завоювати прихильність режисера, проте у її власній родині все іде шкереберть – розумово відстала молодша сестра дратується через її новий спосіб життя, а мати навіть не звертає уваги на емоційні переживання Фіни. Незабаром емоційний тиск стає занадто сильним, і дівчина наважується на відчайдушний крок.

Стрічці "Невидима" не уникнути порівнянь із драмою "Чорний лебідь" Даррена Аронофського, проте німецька картина не така радикальна у зображенні душевних змін під впливом мистецтва – Фіна у своїх пошуках все таки не доходить до галюцинацій та химерних сексуальних експериментів.

Не стане вона й істеричкою, як інша мисткиня – героїня Ізабель Юппер у фільмі "Піаністка", хоча й візьме бритву до своїх рук. Загалом, дівчина таки вживається у свою роль без значних психічних та фізичних втрат, тож фільм так і не стане правдивою трагедією з лицедійського життя.

Назва картини - "Невидима" - дуже влучно характеризує головну героїню, яку не помічають не лише хлопці, викладачі у школі та одногрупники, але й власна мати, заклопотана доглядом за донькою-інвалідом. Лінія стосунків із матір’ю одна із найважливіших у фільмі, вочевидь, для режисера Швохова ця тема також є дуже близькою, адже він писав сценарій "Невидимої" разом із власною мамою.

Правдивість зображуваних подій була для нього настільки принциповою, що він навіть записався на акторські курси, аби краще зрозуміти відчуття своєї героїні.

Результатом його трирічних старань стала емоційна та реалістична, проте все ж доволі поверхнева у своєму висвітленні творчого процесу картина. Деспотичний Каспар повсякчас кричить на своїх акторів та страшно зблискує очима, але з його дій важко зрозуміти, чого він конкретно хоче досягти, катуючи своїх підопічних.

А у трупі, здається, ніхто крім Фіни, не зважає на його агресивні випади. Зрештою, муки дівчини викликають неприховане співчуття, проте важко позбутися враження, що принаймні частину своїх проблем вона (а може й творці стрічки) просто вигадали на голому місці.

УП. Життя, 30.11.2012

Коментарі