Фільм ізраїльського кінорежисера Аріеля Вромена «Крижаний»/ The Iceman, що від 5 вересня в українському прокаті, є історією найманого вбивці на ймення Річард Куклінський, поляка, якого за стиль роботи називали Крижаним. Зрештою, у Крижаного було правило: не вбивати жінок та дітей, і одного дня саме воно стало причиною його конфлікту мафіозним босом.
Дія картини починається 1964 року, на початку кримінальної кар’єри Куклінського , а завершується 1986-го - роком його арешту.
На початку фільму Річард Куклінський – простий працівник копіювальної контори, яка займається розповсюдженням порнографії. Одного дня він стикається з бандитським авторитетом Роєм Де Мео, якому несподівано подобається незворушність Куклінського. Відтоді той починає виконувати доручення Роя і швидко йде угору.
Проте найголовнішим у життя Річарда є не його улюблена робота, а дружина Дебора та дві доньки. Вони єдині, до кого він відчуває хоч якісь емоції. У всьому іншому Куклінський – ідеальна машина для вбивства.
Це, звісно, не перша стрічка про подібного типу психопатів. Одразу згадується фільм Джона Макнотона "Генрі: портрет серійного вбивці", який фактично дав старт подібним історіям, ось тільки Генрі не мав родини і нікого не любив. Можна пригадати й інші стрічки, проте ця картина розповідає не стільки про серійного вбивцю, мисливця на людей, скільки про найманого кіллера, який перетворив себе на інструмент чужої волі.
(Хоча реальний Річард Куклінський (зріст 196 сантиметрів, вага 132 кілограми) також був і серійним вбивцею, який своє перше убивство, за його словами, здійснив у віці 13 років. Він виріс у родині психопатів, успадкував жорстокість батька та матері, так само, як і його молодший брат Джозеф. За словами Куклінського, від 1948 до 1986-го він убив близько 200 людей).
Проте ця історія надається до ширшого контексту, який може включати у себе не тільки кримінальний світ, а, наприклад, сферу політичних убивств чи каральних органів, у яких діють подібного типу люди, абсолютно нечутливі до чужих страждань. Публікації про ката НКВД Васілія Блохіна чи польського ката Стефана Дембського надають достатньо матеріалів для роздумів про природу подібної поведінки.
Водночас "Крижаний" слідує новітній традиції стилізаторства, яка прийшла до кіно після "Зодіака" Дейвіда ФІнчера. Звісно, картина Вромена аж ніяк не сягає висот Фінчерівського шедевру, проте містить дуже своєрідну і, як на мене, переконливу атмосферу, яка цілковито полонить увагу глядача.
Ще одна перевага цього фільму – чудові акторські роботи. У ролі Річарда Куклінського — неповторний Майкл Шеннон, чия харизма буквально заворожує. У ролі його брата Джозефа - Стівен Дорф, який з’являється на екрані тільки один раз, проте цього цілком достатньо, аби створити моторошну картину внутрішнього світу психопата.
Мафіозного боса зіграв Рей Ліотта, який просто створений для подібних ролей. Чудовий Кріс Еванс у ролі напарника Річарда не просто невпізнаний, а ще й дуже переконливий. Несподіваним виявися Дейвід Швіммер у ролі Джоша Розенталя. А ось кому, як на мене, не місце у цьому фільмі, так це Вайноні Райдер, яка зіграла Дебору Куклінську.
Ця акторка явно не підходить на ролі звичайних матерів та домогосподарок, скільки б зусиль вона не докладала. Колишня подруга Едварда Руки-ножиці та об’єкт пристрасті Дракули так довіку і залишиться декадентською супутницею декадентських героїв. Різник Куклінський явно з іншої опери.