Дідо_сценарій.docСценарій ігрового короткометражного фільму
Wiz-Art Film School збирає у Львові найкращих практиків та інспіраторів з України та світу для того, щоб навчити наших студентів розповідати історії візуальними методами.
Основна мета – результат, який можна побачити – збільшення кількості та якості фільмів, знятих в Україні, формування власної кіномови і хвилі нового українського кіно. Кіношкола проводиться за підтримки мистецької формації Wiz-Art.
У рамках Wiz-Art Film School відбувся авторський курс Марисі Нікітюк «Кіносценарій за 30 днів». Заняття тривали впродовж липня 2015 року. Учасники прослухали лекції про основи драматургії, кіножанри, методики написання сценаріїв, основи пітчинґу. Також відбувались групові перегляди та обговорення фільмів, а ще – розробка ідей та сюжетів.
Сценарії учасників курсу:
- Павло Петрик – Втрачені шанси
- Жанна Озірна – Дівчатка
- Уляна Скицька – Дідо
- Славік Луніо – Батут
- Світлана Андріїшина – Непомітна
Коментарі
Федір, а чи не здається Вам, що "розставивши усі крапки над і" ми якраз і вб"ємо всю інтригу яку намагалися вкласти? ))
Уляно, і все ж:)) Сценарій є річ літературна... Маємо розставляти всі крапки над "і" у першій сцені, де представляємо героїв: як хто зрегагував, як подививася - це дуже важливо... Сцена, на яку я вказав у попередньому коменті не буденна, в ній є поле для фантазії і конкретики ( характер Дідо тут, ну - не проявляється...)
Марія, дуже Вам дякую за відгук! Залишилось знайти режисера ))
Федір, спасибі за комент ) стосовно звукового ряду, то я навмисно на ньому не акцентувалась. Тут вже робота режисера і оператора гарно передати емоційність цього моменту. Чи акцент вони зроблять на обличчях, чи на звукові
Так, прописано непогано, цілком колоритно... але за описовістью втрачається головний стержень, котрий мав би трансформувати ідею, спонукати до глибшого її осмислення...
Сценаристу не варто забувати про звуковий ряд... Сцена де Дідо бє бабцю кропивою сприймається німотною, попри закладену автором інтригу - розмитою і неоднозначною....
Дуже колоритно і смачно. Діалектизми не лише додають сценарію смаку, але й підкреслюють унікальність цього витвору. Дуже шкода Діда. Але, що дуже важливо, що не дивлячись на трагедію сценарій закінчується позитивною нотою. З ноткою доброти. Адже Мар янка і є цією ноткою доброти до бабусі.
Я в захваті від вашого сценарію) З нетерпінням чекаю екранізації.
Творчого натхнення Вам)
З повагою,
Лепетан Марія
Уляно, ні не здається)) Інтрига, то звісно ж - нехай зостається... І завдання сценариста якраз і тримати ту інтригу, а не сподіватися на режисера... Що вам заважає зробити хоча б ось так:
Дідо виходить розгубленим, каже про такий несподіваний приїзд, припрошує гостей присісти, зникає - поспішає в підвал за прохолодним напоєм...
Виходить не менш розгублена бабця, крекче та стогне, щось каже неправдоподібне у виправдання...
Гості ніяково та з жалем дивляться на бабцю...
Що маємо? Інтрига збереглася, характер Дідо підсилено (а у вашій сцені він виглядає двояко - оте виправдання героя на рівні якоїсь хитринки плюсів йому не додає... Як казала одна моя знайомав про одного мого знайомого: я таких мужчин не люблю...
Написав Федір Янько, 19:03 12.10.2015