Сценарій ігрового повнометражного фільму
Весела та мрійлива восьмирічна україночка на імʼя Веселка дивовижним чином стрічає в Небесному Місті свого Татка, який загинув кілька років тому, рятуючи рідну землю від темряви. Від нього вона дізнається, що зло з новими силами повернулося на Землю, й відтак тільки вона зможе одержати остаточну перемогу. Для цього вона має знайти втрачений татків меч та з його допомогою назавжди врятувати світ. Веселка не вагаючись відправляється до небезпечної подорожі, бо для порятунку людства лишилося два дні.
- Синопсис сценарію читайте на СМ тут >>>
(+) Сценарій дуже добре візуалізований, є рух головної героїні до цілі з численними перипетіями. Вважаю що кількість героїв і їх склад підібрано дуже добре. Є захоплююча сюжетна лінія, яка веде до логічного фіналу. Місцями вдале тактичне вирішення сцен і діалогів. Ідею зобразити Коника, як копію Віслюка із «Шрека» я вважаю вдалою. Але…
1. Опис дії часто літературний і дуже обє’мний. Не розділений абзацами. Читати його важко.
2.Діалоги героїв часто однакові. Якщо Поміняти місцями репліки Діда і Веселки, різниці не буде відчутно . Вони говорять в однаковому стилі ( хоча коника це стосується трохи менше)
3.Дуже часто діалоги «скочуються» до монологів, репліки повторюються, це скучно читати, хоча , звичайно, це питання драфту сценарія.
4. Характери героїв не помітно, щоб змінилися в кінці, відсутній внутрішній конфлікт характеру головної героїні, що робить її трохи « пласкою». Хіба що вона «доходить» до того , що « ніхто не повинен помирати» я так розумію що це ваш посил, хоча він не стосується Істукана, якого знищують мечем в кінці сценарію.
Але вважаю основні вади сценарію стосуються сюжету…
1.Дідова торба у Коника завжди виступає як «палочка-виручалочка», з неї завжди можна витягнути те, що потрібно,(казан , мотузку, лук зі стрілами) а не придумати нестандартну дію, яка збагачує сцену. Коли виникає напружена ситуація і витягують з торби те , що потрібно,щоб розрядити обстановку, то у глядача складається враження обману. Головна героїня повинна знайти оригінальний і цікавий спосіб вийти із кожної тривожної ситуації.
2.В сюжеті все повинно бути логічно , без випадковостей, а у вас цих «випадковостей» дуже багато.( «Отак і носило нас в дирижабі, куди вітер дме. Аж поки вас не зустріли» )
3.Напруга і переживання за героїв має зростати поступово і досягнути кульмінації в кінці сценарію . У вас Сильно розтягнута кульмінація, складається враження, що вона займає занадто велику частину сценарію.
4. Мама дівчинки має безсловесну роль в сценарії, її дуже «мало», натомість Дідуся занадто «багато» і він любить поговорити. Тато занадто ідеалізований і прямий, цей персонаж малоцікавий. Незрозуміла його допомога головній героїні.
5.Для чого шукати дівчинці меча, якщо загрози людям на момент зустрічі з батьком на початку сценарію немає, ви її не показали. І з самого початку невідомо хто антагоніст і проти кого буде боротьба , але вже чомусь є готовий рецепт фіналу з мечем, який фактично повторюється в кінці.
6. На мій погляд ваш сценарій це симбіоз «Ван Хелсинга» і «Шрека». Це добре. Але при чому тут велосипед, шахти і чудернацький механічний дирижабль. Це лишні речі , вони не підходять до «світу», який ви побудували. У вашому світі є вози з кіньми, хати під соломою, бурі, ліси , гори, чаклуни, потусторонні сили і тут не місце машинам і механізмам.
6.Занадто швидко у вашому сценарії здався Чаклун і перейшов на сторону добра, а він до речі був кращим антагоністом на відміну від Істукана, який десь стоїть далеко на одному місці і розливає лаву.Немає прямої загрози людям.
Ну і наостанок. Добрий і ніжний до батька і Коника характер дівчинки трохи дисонує в деяких сценах («Веселка знімає чобіток, який залишився один, та жбурляє в чаклуна. Влучає!»»Коник розвертається, намагаючись втекти, та, все ж таки, отримує чобітком прямісінько в круп» від Веселки.) - це вада невдало прописаного характеру дівчинки.
Взагалі то , я так розумію, ви вирішили адаптувати під кіносценарій свою книжку. Це важко. Дуже важко. У кіносценарія свої правила - чітка структура і мотивація героїв, яскрава візуалізація характерів, лаконічність, відсутність « літературщини». У письменника набагато більше інструментів для написання ніж у сценариста і таланту потрібно більше… але, цікаво, що навіть найкращі письменники , які пишуть геніальні твори не можуть написати більш- менш прийнятний сценарій, таких прикладів багато.
Написав Олександр Лущик, 19:40 26.03.2024