втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…


Літературний сценарій для кінематографа, адаптований до читання

Присвячується Галині та Ользі Крюковим

«Малюнки з минулого» спочатку був написаний як кіносценарій - жанр, як відомо, часто невдячний. Тому я адаптував його до читання, на скору руку, надавши літературної форми, це помітно. Згодом вийшла книга і вона була двомовною, видана,  так званим алігатом. Потім книга кілька разів перевидавалась вже лише українською. Кіносценарій загубився. Втім, сподіваюсь, не загубилась романтична історія, початком якої стала розповідь Галини Крюкової. Біля сорока років тому студентом я був закоханий в її предмет, літературу. Проте, напевно, не лише в сам предмет. ЇЇ лекції були казковими і просто гіпнотизували слухачів. Моя університетська викладачка з далеких вісімдесятих. Ми зустрілися через сорок років. Якось увечері після спогадів, вона розповіла мені історію, яка неабияк зворушила мене. Історія нібито сталася в Монако на початку минулого століття. Таємнича незнайомка обіграла в рулетку найбільше казино Монте-Карло. Потім придбала найдорожчу віллу на березі моря, влаштувала там грандіозну вечірку, а на ранок, покинувши віллу подарувала її першому зустрічному подорожньому. Після того незнайомку більше ніхто не бачив.

Перший сніг 1907 року випав пізно, нарешті вибіливши

сіре кам’яне місто, а заразом і похмурі душі його

мешканців. У будинку на Крюковій набережній в кімнаті

 з високими вікнами на різьбленому дубовому столі,

підбитому темно-зеленим сукном, лежали гральні карти

і грошові знаки. За столом сиділи четверо чоловіків.

Господар будинку граф Андрій Павлович Ільїн, відставний

сановник Микола Львович Ушаков і двоє пітерських

чиновників Зельдін та Нікольський, яким, утім,

надалі буде приділено мало уваги. Темна бронзова люстра

із запаленими свічками, що звисала з високої стелі,

освічувала стіл та гравців, які сиділи за ним. Чоловіки

були максимально зосереджені і мало що тієї миті могло

відволікти їхню увагу.

Приємне тепло, що йшло від палаючих дров, які час

від часу підкидав до каміна молодий слуга, створювало

особливий затишок і налаштовувало на тривалу гру.


Коментарі