[англ. Fantasy Film] — жанр кінофеєрії, пов’язаний перш за все з ім’ям одного з засновників кінематографа – французом Жоржом Мельєсом, який винайшов чи випадково відкрив багато основних трюків у кіні. Елементи феєрії або чарівного перетворення на екрані, звичайно ж, найчастіше використовувались у кіноказках. Однак і такі режисери, як Рене Клер („Уявна подорож”/ Le voyage imaginaire (1925), „Краса диявола”/ La beauté du diable (1950) або Френк Капра („Загублений горизонт”/ Lost Horizon (1937) „Життя прекрасне”/ It's a Wonderful Life (1946) застосовували фантазійні методи в своїх фільмах.
„Зоряні війни”
Але справжнім розквітом феєричного (або легкого фантастичного) кінематографа треба вважати епоху супервидовищного кіно, що почалася з того моменту, коли в 1977 році на екрани вийшла картина „Зоряні війни”/ Star Wars: Episode IV - A New Hope Джорджа Лукаса, як і її продовження „Імперія завдає удару у відповідь”/ Star Wars: Episode V - The Empire Strikes Back (1980) Ірвіна Кершнера та „Повернення Джедая”/ Star Wars: Episode VI - Return of the Jedi (1983) Річарда Марквенда. Усі вони є справжніми фантастичними стрічками казково-коміксового плану, що являли собою захопливе видовище для родинного перегляду, для глядачів будь-якого інтелектуального рівня. Кожен знайде в цих картинах своє, найбільш йому цікаве. Діти радіють казці, підлітків і молодь приваблює фантастика, техніка найвищого рівня, чудові спеціальні ефекти. Якщо ж шукати головну причину надзвичайного успіху Лукаса, який вигадав увесь серіал (фільми перебувають у першій „десятці” найкасовіших фільмів в історії американського кіна), то вона у правильно найденій манері розповіді. Джордж Лукас створив іронічну, дотепну, іноді пародійну, типово постмодерністську, побудовану на всіляких цитатах і посиланнях, надзвичайно винахідливу „зоряну фантазію”.
„Супермен”
Інші фентезі також близькі до стилістики коміксу (в першу чергу, всі екранізації популярних коміксів – „Супермен”/ Superman Річарда Доннера (1978); „Супермен II” (1980) і „Супермен III” (1981), обидва – Річарда Лестера, „Супемен IV: Битва за світ” Сідні Дж. Ф’юрі (1986); „Флеш Ґордон”/ Flash Gordon Майка Годжеса (1980); „Людина-кажан”/ Batman Лезлі Мартінсона (1966); однойменна версія Тіма Бертона (1988), після неї було створено ще три продовження – „Людина-кажан повертається” самого Бертона (1992), а також „Людина-кажан назавжди” (1995) і „Людина-кажан і Робін” (1997) – обидва Джоела Шумахера). Якщо перший варіант „Бетмена” в 60-ті роки був більш казковим, призначений для дітей, то у версіях Тіма Бертона більш очевидно проглядає конструкція авантюрних романів „Плаща і шпаги” з благородним месником-захисником справедливості та привабливих дівчат, які дістаються йому в нагороду. Звичайно, не обійшлося без супервидовищних спецефектів, фантастичних трюків, новинок технічної думки.
„Іншопланетянин”
До „фентезі” можна віднести відомий кіносеріал „Зоряний шлях”/ Star Trek, створений на основі популярного в 60-ті роки телесеріалу (першим у циклі був „Зоряний шлях” – фільм Роберта Вайза (1979), останнім, восьмим, поки є „Зоряний шлях” Джей-Джея Абрамса (2009). Багато стрічок зроблено як наслідування „Зоряних воєн” („Битва за межами зірок”/ Battle Beyond the Stars Джиммі Т. Муракамі (1980), „Льодові пірати”/ The Ice Pirates Стюарта Реффілла (1984), невдалий у прокаті „колос” за 47 млн долярів „Дюна”/ Dune Дейвіда Лінча (1984) та ін.). Найкасовішою американською картиною (до повторного випуску в 1997 році „Зоряних воєн” залишалася фантастична казка „Іншопланетянин”/ E.T.: The Extra-Terrestrial (1982) Стівена Спілберґа – добра, мила розповідь про те, як діти долають первісну неприязнь до інопланетної істоти і переймаються співчуттям до прибульця, намагаються йому допомогти.
„Володар перснів"
У цілій низці сучасних „фентезі” з трюками відчувається вплив кінематографа Лукаса і Спілберґа. Наприклад, у фільмі „Великий переполох у Малому Китаї”/ Big Trouble in Little China (1986) Джона Карпентера, „Горянин”/ Highlander (1986) Расселла Малкеї і навіть у картинах про ніндзя („Ніндзя III – Панування”/ American Ninja Сема Ферстенберґа, 1985). Однак, можна згадати, що американські критики не без підстав вважають: на стрічки двох лідерів супервидовищного кіно значно вплинули „самурайські фільми” Акіри Куросави. Зокрема, серіал „Зоряні війни” перегукується з його картиною „Три негідники в прихованій фортеці”/ Kakushi-toride no san-akunin (1958). А тепер усі східні міти і леґенди заново засвоюються в перекрученому вигляді, в американізованому варіанті, у формі високотехнічних „ігор для будь-якого віку”. Цікаво, що й екранізації комп’ютерних ігор („Супербрати Маріо”/ Super Mario Bros. Рокі Мортона і Аннабель Дженкел (1993), „Вуличний боєць”/ Street Fighter Стівена де Сузи (1994), „Смертельний бій”/ Mortal Kombat Пола Андерсона (1995) також стають близькими до естетики „фентезі” та кінокоміксів. Найвпливовіші фільми в жанрі „фентезі” останнього десятиліття: кіносеріали „Володар перснів" (2001-2003) Пітера Джексона, „Гаррі Поттер” (2001-2011), „Хроніки нарнії” (2005-2010), „Пірати Карибського моря” (2003-2011); набули надзичайної попілярности екранізації коміксів, включаючи раніше екранізовані, наприклад, „Людина-павук”, „Людина-кажан” та ін. Див. „Комікси у кіні”, „Фантастика в кіні”, „Надприродна (моторошна) фантастика”, „Науково-фантастичний фільм”.
Володимир Миславський,
„Кінословник. Терміни, визначення, жарґонізми”
(Харків, 2006)
Редакція для СМ: Віктор Глонь