Фраґменти з кнжижки «Роман» із Балаяном» авторства Зінаїди Фурманової. Видання побачило світ у видавництві KINO-KOЛОбібліо 2007 року 

Десь у середині дев’яностих трапилося мені попрацювати на кінофакультеті нашого, київського, театрального. Ми зійшлися: я та кілька першо- і третьокурсників – на недовгу і, як видалося й виявилося, безсумнівну користь для обох сторін. І я назавжди запам’ятала, як у спільних «роздумах на екранному тлі» (а саме в цьому, улюбленому мною, «жанрі» складалися наші заняття з кінокритики та сценарної майстерности), – так от, ніколи я не забуду, як у контексті одного з найемоційніших «розборів» мені знадобилося відшукувати масу фахових, а ще більше – психологічних та соціально-психологічних арґументів на доказ того, чому ж усе-таки фільм Романа Балаяна «Польоти уві сні та наяву» й – головне! – центральний його герой-негерой у втіленні Олєґа Янковського спричинили шок і задали шик на екрані й поза ним у «ту призначену годину»… Зрештою, естетичних переваг самої стрічки мої молоденькі, раненькі та розумненькі співрозмовники практично сумніву не піддавали. Ось тільки ніяк не бажали визнавати за їх головною дійовою, чи – точніше – «польотною», особою якихось, щоб не сказати – ніяких, прикметних чеснот – ані явних, ані потаємних…

І тоді я остаточно зрозуміла: ось воно – вже розквітло й розгалужується на всю потужність оте нове покоління, що йому дивні, аби не сказати – смішні... й шістдесятники, які відлітали чи не відлітали, й „довколашістдесятники”, постшістдесятники… Ще такі недавні й непоборні володарі дум і підкорювачі душ.

Чи образливо це?

Образливо...

Так і треба?

Мабуть…

• Повністю фраґмент із книжки Зінаїди Фурманової "Роман" із Балаяном" у розділі ІСТОРІЯ >>>