Сценарій ігрового фільму не має перевищувати 129 сторінок
Студії жадають продукувати кінокартини тривалістю від 90 хвилин до 2 годин, щоб прокатники могли мати 5 сеансів на день. Одна сторінка сценарію зазвичай відповідає хвилині фільму. Сценарій понад 130 сторінок передбачає стрічку тривалістю понад 2 години.
Цей розмір визначається не лишень економічними причинами. Надзвичайно рідко зустрічається картина тривалістю понад дві години, що вона здатна підтримувати емоційне напруження глядача. Досвід засвідчує переваги оптимальної тривалості фільму – 90-120 хвилин.
Всім відомо, що багато видатних кінострічок були тривалішими. Та оскільки ви, швидше за все, сценарист без великого досвіду і прагнете успішного просування свого творіння до екранізації, не пишіть сценарію понад 129 сторінок. Ідеальна довжина для вашого сценарію – від 110 до 115 сторінок. І зазвичай комедії ближчі до 90 хвилин, аніж до 2 годин.
Ці правила стосуються тільки ігрових картин, розрахованих на кінотеатральний прокат. Телебачення має свої правила гри, телевізійні серії мають свою тривалість, залежно від жанрів та рекламних блоків.
Не давайте пояснень акторам у ремарках
Ваша робота як сценариста – описувати дії акторів та придумувати діалоги. Це не ваша робота – пояснювати акторам, як подавати фрази діалогів. Подібні ремарки відволікають читача і дратують акторів.
Не давайте вказівок оператору, як фільмувати
Напевне, з цим найважче погодитися, особливо тим сценаристам, які мріють про режисуру. Ви не маєте вживати зауважень типу ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН, ЗВОРОТНЯ ТОЧКА, ПАНОРАМА, ВІД’ЇЗД, НАЇЗД тощо. Якщо ви не знаєте, що означають ці слова, не хвилюйтеся, вони вам не знадобляться.
Вам як сценаристові потрібно тільки розповісти історію, позначаючи дію, опис і діалог. То не ваша робота – розповідати режисерові й оператору, де поставити камеру.
Це не означає, що розташування й рух кінокамери не сприяють емоційному сприйняттю фільму. Просто читання цих спеціальних термінів послаблює емоції читача й працює проти вашого сценарію.
Звісно, трапляються винятки – якщо суть екранних подій пов’язана з рухом камери. Наприклад, якщо ви хочете приховати від глядача й читача особу вбивці, ви можете написати: «БЛИЗЬКИЙ ПЛАН – рука в пальчатці піднімає ніж для розрізання паперу і встромляє його у спину народного депутата».
Подібні вказівки для камери повинні вживатися дуже рідко. Є й інші способи справити таке ж враження на читача. Так само, як пояснення для акторів, вказівки напрямку знімання повинні стрічатися у сценарії не більше шести раз.
Дія
Головна ваша мета в описанні дії – ясність. Ви повинні повідомити читача про те, що відбувається на екрані, так, аби в нього не виникало жодної неясності, жодних непорозумінь, щоб не доводилося перечитувати ваш текст. Пам’ятайте, все, що гальмує процес “перегляду» читачем фільму в його уяві – усе це працює проти вас.
Ясність – це річ важкодосяжна. У сценарній творчості, як і в кожному літературному жанрі, ніколи не можна з певністю сказати, що ваші ідеї зрозумілі читачеві. Та існують деякі речі, які можуть посприяти такому розумінню:
1. Пишіть простою розмовною мовою
Сценарій має бути зрозумілий на читацькому рівні школяра старших класів. Якщо пам’ятатимете це правило, ваш сценарій буде позбавлений ускладнених фраз, важкодоступних технічних термінів і виразних, але не всім відомих слів.
2. Віддавайте перевагу описам і дії
Більшість поганих сценаріїв надто довгі. Й довгі вони, всі без винятку, за рахунок задовгих діалогів чи сцен, котрі не мають стосунку до зовнішнього мотивування дій героїв. Майже не буває «затягнутих» сценаріїв через надто довгі описи чи дію. Зазвичай завше виникає відчуття нестачі дії та надміру виголошуваних персонажами слів.
Пам’ятайте, що сторінка відповідає хвилині. Це не абсолютна істина, але неможливо, щоби п’ятихвилинна дія описувалася на половині сторінки. Чим більше ви деталізуєте дію й описання, тим краще.
3. Шукайте синоніми позначення дії
Відчуття статики виникає і через одноманітність мови. Існує сила-силенна слів для окреслення дії. Персонаж може не просто йти, але й крокувати, ступати, простувати, прямувати, тупати, чимчикувати, спрямовувати свої стопи, бродити, брести, блукати, плентатися, волоктися, чвалати, чалапати, клигати, чапати, дибати, чухрати, тарабанитися, віятися, повзти, бігти, летіти, мчатися, просуватися, ковзати, рухатися… Вживаючи потрібне слово, можна створити яскраву картину дії, характерної для певного персонажа.