Як то кажуть - "за шо боролися на то і напоролися". Воно то наче й в жанрі "стьобу" написано, адже зводяться лоб в лоб дві різнонаправленні тенденції, а потім обриваються "показуванням язика". Але якось мілкувато, не чіпляє занадто, так, посмішку викликає та й летить у безвість мізкових звивин.

Написав Геннадій Коваль, 21:51 14.11.2012

На моє переконання, не потрібно підсилювати візуальне сприйняття в тих епізодах, які можно назвати простими та цілком зрозумілими. Тут саме той випадок. Якщо б під маскою бабусі ховався спецагент Татарстана, я не мав би жодних претензій, бо тоді б існувало протиріччя між тим, що ми бачимо і тим, як воно є насправді. Але хіба наша бабуся не є бабусею?
Хоча все це дрібниці. Успіхів!

Написав Євген Чвіров, 12:36 06.09.2012

Дякую за коментар. Проте не можу погодитись з Вашим припущенням, що я "тягла час шляхом зайвих слів". Ці кілька рядків було написано навмисно і свідомо - для підсилення візуального сприйняття читачем історії.

Написав Лілія Сінєльник, 11:52 06.09.2012

Мені сподобалось. Сітуація для кіно вже бородата, але є тут щось і своє.
Хочу добавити стосовно оформлення.
"На порозі бачимо контур чоловіка з валізами і згорбленої бабусі."
Люди, інші люди читати сценарії дуже не люблять. І коли вони вже з другого речення бачуть, що автор тягне час шляхом зайвих слів, це підсилює нелюбов до читання.
Контури, бачимо... - на кой воно все?
На порозі чоловік з валізами і згорблена бабуся. Досить. Крапка. Зрозуміло, що ми їх бачимо.

Написав Євген Чвіров, 09:29 01.09.2012