Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…
Cценарій написано для короткометражного проекту «Україно, goodbye!»
Перший варіант сценарію Марисі Нікітюк, що фігурує під назвою ЖИТИ
Другий варіант сценаарію Марисі Нікітюк, що фігурує під назвою КРАСА
Коментарі
Дещо змінений-доповнений варіант сценарію «Жити»… Зі спілкування з потенційним режисером…
Якщо трактувати, що хлопці «хороші», а то «час такий» чи там країна.., то, як на мене, треба багато міняти й переписувати. Бо зі сценарного тексту все ж проступає, що хлопці, за великим рахунком, неадекватні. Ніби й не до кінця негідники, але класично погано проявляються в чергових повсякденних ситуаціях, на рівні мимовільних реакцій (власне, в цьому й проявляється наше єство, коли зникає культурний шар) – син до матері байдужий, Саша істерично репетує, що здасть Віктора (до речі, як на мене, це погано й варто прибрати).
Так, сцена в електричці сумнівна. Електричка ніби потрібна, але ці соплі – вони так само, на мій погляд, погані, як і лайно, в яке вступає Віктор у райцентрі. Для мене – це з іншого фільму. Утім, якщо в режисера є потреба робити акценти на «часі» чи чомусь такому, то потрібно це якось проявляти…
Для мене – це історія радше про безвідповідальність українця перед самим собою і своєю країною, в поняття чого входять твої рідні, близькі та все інше, разом, звісно, з архітектурою)); тим паче, це загострюється, коли перед нами драма молодої людини.
З іншого ж боку, як на мене, мало би проявитися в цьому сюжеті (воно є, периферійно, але мало би читатися у фільмі) – безвідповідальність української держави (чим і ким вона є) перед тими й тим, за що вона мала би бути відповідальною. Від того і кульмінаційна сцена з побиттям мента.
Цікавить інтерпретація цього сюжету приблизно в такому напрямі. Й ніяк це не означає, що хлопці негідники закінчені, це дещо інше – не шукатиму зараз означень. Сила цієї історії мала би бути в певній амбівалентності… щось таке…
Фінал активно не подобається – він має бути емоційно стриманішим – значно-значно)), тоді, зрештою, й мінімалістична дія все виправдовуватиме.
Ґауді_сценарій
Дещо змінений-доповнений варіант сценарію «Жити»… Зі спілкування з потенційним режисером…
Якщо трактувати, що хлопці «хороші», а то «час такий» чи там країна.., то, як на мене, треба багато міняти й переписувати. Бо зі сценарного тексту все ж проступає, що хлопці, за великим рахунком, неадекватні. Ніби й не до кінця негідники, але класично погано проявляються в чергових повсякденних ситуаціях, на рівні мимовільних реакцій (власне, в цьому й проявляється наше єство, коли зникає культурний шар) – син до матері байдужий, Саша істерично репетує, що здасть Віктора (до речі, як на мене, це погано й варто прибрати).
Так, сцена в електричці сумнівна. Електричка ніби потрібна, але ці соплі – вони так само, на мій погляд, погані, як і лайно, в яке вступає Віктор у райцентрі. Для мене – це з іншого фільму. Утім, якщо в режисера є потреба робити акценти на «часі» чи чомусь такому, то потрібно це якось проявляти…
Для мене – це історія радше про безвідповідальність українця перед самим собою і своєю країною, в поняття чого входять твої рідні, близькі та все інше, разом, звісно, з архітектурою)); тим паче, це загострюється, коли перед нами драма молодої людини.
З іншого ж боку, як на мене, мало би проявитися в цьому сюжеті (воно є, периферійно, але мало би читатися у фільмі) – безвідповідальність української держави (чим і ким вона є) перед тими й тим, за що вона мала би бути відповідальною. Від того і кульмінаційна сцена з побиттям мента.
Цікавить інтерпретація цього сюжету приблизно в такому напрямі. Й ніяк це не означає, що хлопці негідники закінчені, це дещо інше – не шукатиму зараз означень. Сила цієї історії мала би бути в певній амбівалентності… щось таке…
Фінал активно не подобається – він має бути емоційно стриманішим – значно-значно)), тоді, зрештою, й мінімалістична дія все виправдовуватиме.
Написав Володимир Войтенко, 18:45 31.01.2012