Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…
Cценарій написано для короткометражного проекту «Україно, goodbye!»
Другий варіант сценаарію Марисі Нікітюк, що фігурує під назвою КРАСА
Третій варіант сценарію Марисі Нікітюк, що фігурує під назвою ҐАУДІ
Коментарі
Варто би прополоти, скоротити: принаймні, прибрати лінію матері й грошей, що син у неї канючить. Покоротити діалоги, прибрати певну театральність.
Тут є, як на мене, чудові сцени, придумки й принципово важливий мотив – це коли жорстоко б’ють міліціонера. Але, бажано, не биткою, а міліцейським дубчиком ґумовим, який у нього ж забирають, в кайданки його, газом із газового балончика (міліціонери ж, здається, їх носять?) – це принципово.
Сцена з міліціонером на попередньому обговоренні проекту наразилася на критику, мовляв, який ідіот буде міліціонера бити, а також – вони ходять парами. Не згоден: по-перше, бійка – це певний вияв характару героя, вияв люті через еґоцентричне затьмарення; по-друге, ситуативно виправдати, чому міліціонер сам-один не важко, та й напад на нього цим теж дещо вмотивовується.
Влучна сцена – мастурбація на зображення собору Ґауді!
Чудово – п’яні викрики під час бійки: «Чому я не іспанець?!?». Тут контекстуально-іронійно одразу пригадується чудовий пародійний віршик Козьми Пруткова «Желание быть испанцем»:
Тихо над Альямброй,
Дремлет вся натура,
Дремлет замок Памбра.
Спит Эстремадура!
Дайте мне мантилью,
Дайте мне гитару,
Дайте Инезилью,
Кастаньетов пару.
і так далі…
Своєю чергою, далі в сценарії з діалогами потрібна точність, вичистка від зайвого.
Жити.doc
Варто би прополоти, скоротити: принаймні, прибрати лінію матері й грошей, що син у неї канючить. Покоротити діалоги, прибрати певну театральність.
Тут є, як на мене, чудові сцени, придумки й принципово важливий мотив – це коли жорстоко б’ють міліціонера. Але, бажано, не биткою, а міліцейським дубчиком ґумовим, який у нього ж забирають, в кайданки його, газом із газового балончика (міліціонери ж, здається, їх носять?) – це принципово.
Сцена з міліціонером на попередньому обговоренні проекту наразилася на критику, мовляв, який ідіот буде міліціонера бити, а також – вони ходять парами. Не згоден: по-перше, бійка – це певний вияв характару героя, вияв люті через еґоцентричне затьмарення; по-друге, ситуативно виправдати, чому міліціонер сам-один не важко, та й напад на нього цим теж дещо вмотивовується.
Влучна сцена – мастурбація на зображення собору Ґауді!
Чудово – п’яні викрики під час бійки: «Чому я не іспанець?!?». Тут контекстуально-іронійно одразу пригадується чудовий пародійний віршик Козьми Пруткова «Желание быть испанцем»:
Тихо над Альямброй,
Дремлет вся натура,
Дремлет замок Памбра.
Спит Эстремадура!
Дайте мне мантилью,
Дайте мне гитару,
Дайте Инезилью,
Кастаньетов пару.
і так далі…
Своєю чергою, далі в сценарії з діалогами потрібна точність, вичистка від зайвого.
Написав Володимир Войтенко, 13:56 13.03.2011