Порівняно із синопсисом «Ключ» (1) і «Сплетеними», версія, безумовно, кардинально перероблена.

Зникає відчуття трагізму, що так чи так було у попередніх версіях. Принаймні, меншає. Не певен, що це плюс. Особливо ж, як для проекту «Україно, goodbye!», виходячи із заявлених умов проекту – сюжетної гостроти, провокативності.

З іншого боку, якщо подивитися в контексті проекту інакше, то, можливо, фільм з фактичним гепі-ендом був би не зайвим.

Потрібно переглянути діалоги в бік скорочення, зробти, сказати б, кінематграфічнішими

В кожнім разі, треба обговорювати ширше.

І кілька зауважень... Вони стосуються й подальших режисерських кроків, а якщо авто прагне цей сценарій екранізувати сам, то не зайве.

Печена картопля в каструлі. Звісно, спечену картоплю можна покласти будь-куди, зберігати будь-де, але зазвичай печену картоплю в каструлю не кладуть, їй там не місце)), її кладуть у глибоку миску, тарілку; певне, щоб до неї був доступ повітря, щоб не відвологла – в тому, зокрема, і смак печеної картоплі

Слово «уїдеш». Все ж, навіть як суржикову форму, я би не став його вживати. Бо досі стрічав лиш у якості, сказати б, «книжкового суржику», тобто конструйованого, авторського. Краще, як зазвичай кажеться українською – «поїдеш»: «Ну як тут не поїхати?», «Ну як тут не їхати?». Все це зрозуміло контекстуально – що не на роликах чи велосипеді хтось збирається їздити. Ну, й коли йдеться про остаточний виїзд, то кажуть «Ну як тут не виїхати?»

Слово «пахать». Все ж в українських селах переважно орють, а не пашуть))

Ще про скорочення. Сцену, в якій герої довго переписуються, попри всю важливість, варто би скоротити. А напруги можна, гадаю, досягти тут не виключно тривалістю, що намотує тривогу, чи й відчуття трагедії.

Про назву. Запропонував би назву ПОВЕРНЕННЯ. Як на мене, вона інтригуватиме протягом фільму – яким те повернення для героїв може бути.

І ще забув про тривалість, якщо мати на увазі проект – ЗАДОВГО, в кожнім разі…

Написав Володимир Войтенко, 18:34 18.04.2011