Розгорнутий синопсис к/м ігрового фільму для проекту «Україно, goodbye!»

Передісторія.

Маленьке українське село. Обшарпаний старенький будинок в якому живе самотній чоловік років сорока і його старенька мати.  Мати кожен день займається по хазяйству, чоловік допомагає за копійку сусідам пенсіонерам, а вечори проводить зі знайомими за пляшкою. В один із таких днів друзі пропонують поїхати разом з ними у місто на місяць на будівництво, заробити грошей. Він погоджується. Просидівши з пляшкою до самого ранку, друзі вирішують завтра виїжджати і провівши нашого героя додому, йдуть по своїм.  

Історія.

Рано-вранці, чоловік відкриває хвіртку і входить у двір, який явно йому не подобається. Дивиться на все, помічає, що дров майже не залишилось, вмивається і йде до входу. Шукає в себе ключ, але не знаходить.  Думає постукати у двері, а потім вирішує, щоб не шуміти, відкрити так. Засовує пластину поміж дверми, але в цей момент двері відчиняються і га нього дивиться  стурбована мати. Вони перекидаються парою слів і вона йде годувати домашню худобу. Син проходить у дім і знайшовши поїсти, виходить до  неї . Він розказує про своє рішення поїхати на деякий час заробити грошей. Мати сприймає це стурбовано. Вона каже, що не хоче залишатися одна, бо вже стара, і якщо помре, то ніхто про це й не взнає. Син заспокоює її, кажучи, що нічого такого не станеться за пару місяців. Говорить, що піде полежить трохи, бо скоро йти у сусіднє село до баби М. рубати дрова. Мати просить його, нарубати і їм, бо ті що є закінчуються, а коли він приїде невідомо. Син стає рубати. Мати спускається поратись у погребі.

Через якийсь час звуки сокири зникають. Мати підіймається подивитись де син, щоб поміг їй підняти відро овочів на верх, але його вже нема. Вона сама тягне те відро у гору.

Коли син приходить, він помічає в домі жінку трохи молодшу за нього. Це їхня сусідка. Мати запросила її допомогти по хазяйству. Вона часто так робила, тому син не звертає на це уваги, і, поздоровавшись, йде рубати дрова. Але, на його здивування, ця жінка залишається і на вечерю. Таке трапляється вперше. Мати так вчиняє, сподіваючись може таким чином втримати сина. Чоловікові це не подобається. Про цю жінку у селі йде погана слава. Вона ні з ким не водиться, крім того, вона глухоніма і ще кажуть, що вона відьма. Живе вона сама, у будинку біля самого лісу.

Після вечері, жінка дякуючи збирається йти, але мати її не пускає бо вже дуже темно. Син каже, що проведе її. Мати погоджується, але, згодом, коли ті відходять від дому, наганяє їх, і просить повернутися, бо в неї погане передчуття, та й вставати йому завтра рано. Чоловік психує, і,  випаливши до матері, невже вона хоче щоб ця ночувала в нашому домі – осікається, бо бачить, що глухоніма жінка його зрозуміла. Не в силах тримати образу вона йде від них. У чоловіка відкриваються очі, і він наганяє її . Щоб загладити провину,  він умовляє її повернутися до них додому і переночувати. Вони повертаються і мати з радістю стелить нову постіль.

Рано-вранці жінка сидить піднявшись на подушці і розчулено дивиться на сплячого чоловіка. Знадвору лунають звуки гудка машини. Чоловік просинається, всміхається жінці. Знов лунають гудки і крики матері. Чоловік дивиться на годинник, встає, дивиться у вікно, за яким його мати воює з друзями, що сидять у машині, похапки одягається, скидає речі у сумку, цілує жінку , вибігає з дому сідає у машину і від’їздить. Останнє що він бачить, це мати, яка у розпачі стоїть посеред дороги і жінка, яка стоїть, прикриваючи ковдрою оголене тіло, у дверях і дивиться йому услід.  

Потяг-Пиво-Друзі-Барак-Будівництво-Пиво-Друзі-Барак-Будівництво-Пиво-Друзі-Барак- Будівництво-Розрахунок-Барак- Друзі-Пиво-Потяг. 

Рано-вранці, чоловік з сумкою виходить з машини біля своєї хати. Відкриває хвіртку і входить у двір. Він явно дуже скучив.  Дивиться на все, помічає, що дрова, які він нарубав,  майже цілі, вмивається і йде до входу. Шукає в себе ключ, але не знаходить. Думає постукати у двері, а потім вирішує, щоб не шуміти, відкрити так. Він хоче засунути пластину поміж дверима, але помічає там якийсь папірець. Розвертає його. Читає. Нервує. Чує якісь звуки позаду себе. Посміхається. Розвертається.  Біля хвіртки стоїть жінка в траурному одязі . У руках вона тримає у ключ.

Кінець.