Нещодавно побачила світ книжка «Довженко без гриму» (Видавничий дім «Комора», 2014), за фінансової підтримки МФ «Відродження». Упорядники — літературознавець Віра Агеєва та кіноісторик Сергій Тримбач.
— Для мене це вже третя велика робота, присвячена Олександрові Довженку, — розказав С. ТРИМБАЧ газеті «День» . — Першою була монографія «Олександр Довженко. Загибель богів» (2007), друга — участь у підготовці до видання Довженкових «Щоденникових записів» (2013), разом з групою московських архівістів та істориків. Це третя книжка. Її ініціювала відомий літературознавець Віра Агеєва.
Кажуть, книжка добре розходиться в крамницях. Вона й справді, мені видається, доволі читабельна. Один із розділів віддано любовній епістолярії великого митця — листи першій дружині Варварі Криловій, актрисі Олені Черновій, далі — дружині Юлії Солнцевій, і насамкінець — українській поетесі Валентині Ткаченко (це початок 1950-х, коли Довженко, перебуваючи в Новій Каховці, захопився молодою жінкою).
Наступний розділ — «Довженко та вожді (Сталін — Хрущов — Берія)». Все це ніби й відомо, одначе відкриваються нові подробиці... До прикладу те, як Сталін фактично продюсував виробництво Довженкового фільму «Щорс». Тут же подано спогади людей, що добре знали Довженка, — акторів Петра Масохи та Михайла Сидоркіна (його щоденник), кінорежисерів Віктора Іванова, Василя Левіна, Олексія Мішуріна).
В окремому розділі зібрано (уперше) всі варіанти автобіографічних текстів Довженка — без жодних купюр. Цікаво співставити, цікаво побачити, як розвиваються деякі доленосні сюжети та мотиви...
У двох великих статтях В. Агеєвої представлено погляд автора на магістральні сюжети долі митця. Усі тексти прокоментовано і збагачено примітками.
Увазі читачів пропоную кілька листів: до російської актриси Олени Чернової (знялася у невеликій ролі в фільмі «Сумка дипкур’єра»), листи написано 1928 року, коли режисер працював над фільмом «Арсенал» та Валентини Ткаченко (1920—1970). Крім того, фрагменти спогадів Юлії Солнцевої, цікаві тим, що відтворюють враження від поїздки в Західну Україну одразу після входження туди Червоної армії. Й насамкінець моя післямова до книжки.
Також можна ознайомитися з окремими матеріалами з книжки на Сценарній Майстерні в розділі Історія тут >>>