Станіслав Цалик, письменник, історик, сценарист, matrix-info.com

Олександра Вертинського багато хто знає як прекрасного виконавця власних пісень. Але він також був кіноактором, причому важлива частина його кінодіяльності пов’язана з Україною.

Читачі старшого покоління, напевно, пам’ятають, як після сенсаційного повернення з еміграції співак уперше з’явився на екрані у фільмі “Змова приречених” 1950 року. Але то не був його акторський дебют – до більшовицького перевороту 1917 року Вертинський знявся в півтора десятках картин.

Знімався і в еміграції – у “Шахразаді” на німецькій студії UFA та у французькій тригодинній епопеї Абеля Ґанса “Кінець світу”. Запрошували й до Голлівуду. Але, пояснив наприкінці життя моло

Звукове кіно Вертинський опанував після повернення з еміграції. Московському режисерові Михайлу Калатозову знадобився на роль кардинала у стрічці “Змова приречених” артист з аристократичною зовнішністю й манерами. Картотека “Мосфільму” пропонувала типажі сталеварів, трактористів, секретарів райкомів. Аристократів – жодного. Запросити популярного співака було рішенням несподіваним.

Повністю статтю читайте на СМ у розділі ІСТОРІЯ тут >>>