Марія Педоренко, Platfor.ma

У вересні 1896 року фотограф Альфред Федецькій першим в Україні почав знімати хронікальні фільми. З цього моменту почалася історія українського кінематографа. За 120 років країна неодноразово ставала свідком появи видатних постатей та культових фільмів. Українізація та революціонізація, нові течії та переосмислення історії, дивовижні знахідки та всесвітній успіх – Platfor.ma поговорила з неостанніми людьми в сучасному кінопроцесі про найбільш знакові моменти в історії українського кіно.

Ігор Грабович, кінокритик

На мою думку, найзначущою подією нового українського кіно є прем’єра фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», яка відбулася 4 вересня 1965 року. Важливими тут є і сам фільм Параджанова, з якого почалося нове українське кіно, і, власне, подія, прем’єра, на якій українські інтелектуали протестували проти арештів у середовищі української інтелігенції. 

«Тіні забутих предків» дали старт кільком надзвичайно цікавим кар’єрам, які склалися по-різному, проте залишили виразний слід в українському кінематографі. Легендою став Сергій Параджанов. У режисуру перейшов Юрій Іллєнко, який створить згодом низку непроминальних кінострічок. Не загубились серед інших ні акторка Лариса Кадочникова, ні художник-постановник Георгія Якутович, ні композитор Мирослав Скорик. 

Фільм виявися етапним і для Івана Миколайчука, молодого актора, який незабаром стане сценаристом та кінорежисером, автором та співавтором найрезонансніших кінокартин сімдесятих, середини вісімдесятих років двадцятого століття. Ми дотепер живемо в епоху, яка розпочалася «Тінями забутих предків», живемо серед її героїв та антигероїв – як на екрані, так і в реальному житті.

• Повністю публікацію читайте на СМ у розділі Історія тут >>>