Видання "Фокус" та ініціативна група #КіноКраїна поцікавилися у депутатів Верховної Ради і лідерів думок, яким вони бачать розвиток українського кінематографа.

Ганна Гопко, народний депутат

— Заборона розповсюдження російських фільмів, а також фільмів, що пропагують російську армію, російські та радянські владні органи, відкрила можливості для заповнення звільненого простору українським кіно, у тому числі серіалами. Але, на жаль, у більшості випадків так звані українські серіали — це ті самі російські серіали, в яких просто познімали портрети Путіна і двоголових орлів. Вони знімаються так, наче ми і далі якась російська провінція, і це неприпустимо.

З фільмів має бути зрозуміло, що дія відбувається в Україні. Упізнавані ландшафти, місця Києва, Львова чи Одеси у кадрі, наша сучасна музика і популярні українські пісні за кадром — це те, чого зараз гостро не вистачає більшості фільмів. І, звичайно, давно час подолати комплекс меншовартості — наші фільми та серіали мають зніматися українською мовою. Якщо виробники серіалів і далі саботуватимуть українську мову чи використовуватимуть її лише для реплік селян чи якихось потішних персонажів, парламент буде змушений врегулювати це питання законодавчо.

І ще нам дуже потрібне якісне історичне кіно. Маємо безліч яскравих біографій, драматичних подій історії від Київської Русі до сьогодення, які просто волають про екранізацію. Маємо знімати якісне українське кіно, як це роблять французи, італійці, поляки та інші європейські народи.

Дуже потрібні фільми про нинішніх героїв та членів їхніх родин (є не одна фантастична історія кохання та війни, які дадуть фору творам Ремарка).

Також важливо створювати якісне дитяче кіно — як ігрове, так і анімаційне, і, знову ж таки, через сюжети, образи, музику, мову наповнювати це кіно українським змістом.

Улюблений фільм — "Тіні забутих предків"

Микола Княжицький, народний депутат (Народний фронт)

— Україні потрібне зараз будь-яке наше кіно, яке розповідає про українську історію, героїв, письменників, літераторів, митців, звичайних громадян, які сьогодні захищають свою країну. Перш за все це має бути якісне кіно. У нас фактично не знімається кіно для нашого ринку, і законопроект 3081-д дає можливість, аби цей шанс у нас з вами з’явився. З’явився український кінематограф. А це перш за все українські цінності, які захищають культурні інтереси українського народу.

І законопроект, який розглядається в Раді, передбачає, що підтримуватись будуть і ігрові фільми, і документальні, і художні. Комісії будуть вирішувати, хто саме з талановитих режисерів, продюсерів буде гідний державної підтримки і кого будуть підтримувати і приватними коштами, в тому числі від вітчизняних телеканалів. Це великий крок вперед. Закон гарантує певний відсоток державного бюджету, прозорість в розподілі коштів на кінематографію, дозволяє залучати інвестиції для зйомок на території України або фільмів спільного виробництва, або продукції інших країн. Це допомогло би піднятись нашій економіці, це величезні кошти і величезна індустрія. А наша природа, краєвиди, екстер’єри дозволяють знімати у нас кіно кінематографістам з різних країн. Тому важко недооцінювати ті зміни, які будуть. Крім того, ми заборонили показ російських серіалів у зв’язку з тим, що Росія стала агресором. І звичайно сподіваємось, якщо закон буде прийнятий, українські телеканали матимуть змогу знімати українські серіали, а, як мені здається, для формування нації це надзвичайно важливо — знімати власне кіно.

Улюблений кінофільм — "Тіні забутих предків".

Єгор Соболєв, народний депутат ("Самопоміч")

— Останні два роки подарували стільки неймовірних голлівудських сюжетів про велич звичайної людини, думаю, це найперше, що має бути цікаве будь-якому режисерові. А також історії наших волонтерів, добровольців, людей, які реально тримають світ на плечах. Це завжди цікаво знімати, і, я думаю, це завжди цікаво дивитись. І можливо саме це те, що зараз найбільше потрібно людям, бо люди часто зневірені, що знову всіх обманули і знову все погано. Так, в цьому є багато правди, але це зовсім не так. І показати тих людей, які кажуть: я все одно роблю нормальну Україну, це буде дуже-дуже добре.

Олександр Данченко, народний депутат ("Самопоміч")

— Якщо фільми на історичну тему та культури ще є, то з усім іншим величезний провал. Зараз вже почали з’являтись патріотичні фільми, це дуже потрібно. Але моє особисте бачення — треба з нуля створювати цю індустрію, тому що нічого немає. Одеська кіностудія, Довженка — це не ті кіностудії, якими вони колись були і якими мають бути. Потрібні фільми, які би пояснювали людям, чому треба те робити, чому інше. Це просвітницька діяльність. Наприклад, у нас є проблема гібридної війни і треба захищатись не тільки проти танків і ракет, а і кібератак, кіберзлочинів. Це питання захисту доступу до інтернету. Потрібно обмежувати або контролювати інформацію. Це не значить блокувати свободу слова, це дає змогу не допустити негативну інформацію на ринок. І пояснювати населенню, чому потрібно захищати інформаційний простір.

Максим Бурбак, голова депутатської фракції "Народний фронт"

— Для того, аби повернулась увага нашого глядача до українського кіно, потрібно знімати фільми, які зараз будуть цікавити суспільство. В першу чергу — історичні фільми. І розважальне кіно, тому що молодь врешті-решт дивиться кіно. Потрібно робити все, аби збільшувати фінансування українського кіно. Тому що це є патріотизм, відродження статусу і реноме України  і найголовніше це боротьба з засиллям російської пропаганди.

Дана Павличко, директор видавництва "Основи"

— Дуже втішає українське кіно останні декілька років. Мені хочеться, щоб було більше цікавого власного контенту, якого світ ще не бачив. "Плем'я" Мирослава Слабошпицького визнаний у світі саме тому, що це інтригуюче новаторське кіно. Цей фільм для мене народився із глибинних проблем в українському суспільстві, проте ці теми універсальні для глядачів по всьому світу.

Я також з нетерпіння чекаю на розвиток комедії та хоррору. Начебто стільки тем та локацій лежить на поверхні!

Улюблений фільм — "Груз 200" Олексія Балабанова.

Катерина Бабкіна, письменниця, сценарист, драматург, почесний посол фестивалю "Чілдрен Кінофест"-2017

— Потрібно знімати хороше глядацьке кіно. Ми навчилися робити картинку, звук, графіку — в цьому немає сумнівів, вміємо передати світло, колір, візуальну виразність, глибоку метафору, емоцію. Тепер час історій та смислів. Хороших, якісних сценаріїв, інформативних, пізнавальних, наповнених сенсом фільмів. Тема, ідея, історія — ось чого хочеться тепер в українському кіно. Повний метр, документальні фільми, фільми для дітей та підлітків, анімація — всюди потрібні тема, ідея та історія.

Улюблені фільми: "Касабланка", "Арізона Дрім", "Леон", "Лабіринт Фавна", "Тоторо", "Апокаліпсис сьогодні".

Віталій Портніков, журналіст, публіцист

— Можна талановито зняти фільм про щось, що здається нам дрібним і не цікавим, і бездарно зняти фільм про найцікавішу особистість та найцікавіший сюжет. Тому мені здається, що головне в будь-якому мистецтві, в тому числі і кіномистецтві, — підтримка талановитих особистостей, підтримка людей, які нестандартно мислять. Це підтримка людей, які здатні зробити цікавий сучасний сценарій, зняти цікавий сучасний фільм, який буде сприйматись не тільки українською публікою, а й на світовому рівні, презентуючи рівень українського мистецтва як такого. Тому насправді відповідь на це питання може складатися тільки з одного речення: Україні потрібно талановите кіно, все інше суцільна демагогія. Це Володимир Ілліч Ленін казав, що найважливішим з усіх мистецтв для нас є кіно. Не буває корисного мистецтва. Буває талановите мистецтво та бездарне мистецтво, імітоване мистецтво. Все інше не має ніякого значення.

Улюблений фільм: я люблю різних режисерів, різні періоди в кіномистецтві, різні мистецькі події. Я не можу сказати, що є якийсь один фільм, який був би для мене важливий. Таких фільмів багато, таких режисерів багато, акторів, які робили неповторні фільми, багато.