1.

[англ. Hollywood] – центр американської кінематографії, розташований ув одному з районів Лос-Анжелеса, що у штаті Каліфорнія, в якому історично були зосереджені головні американські кіностудії; у широкому розумінні – „фабрика мрій”, найбільший світовий постачальник комерційної кінопродукції. Спочатку Голлівуд був селом, яке дістало назву від велетенського ранча, розташованого на його місці наприкінці минулого століття. Кіновиробництво розпочалось у Лос-Анжелесі у 1907 році, а безпосередньо в Голлівуді – у 1913 році, з вестерна Сесіла Б. Де Мілля „Чоловік індіянки”/ The Squaw Man. До 1920, завдяки швидкому зростанню низки великих студій та виникненню системи кінозірок, тут знімалося близько 800 фільмів щорічно, а сама назва стала символом розкошу, солодкого життя й ілюзорної магії кіна.

„Чоловік індіянки”, фраґмент

З кінця 40-х років телебачення стає все більш могутнім конкурентом кіновиробництва, а продюсери й режисери все частіше прагнуть знімати фільми там, де це коштує дешевше: на східному узбережжі або за кордоном. На початок 60-х років більша частина фільмів знімалася незалежними продюсерами, і студійну систему було зруйновано остаточно. Однак символічний Голлівуд продовжує існувати: він виступає своєрідним світоглядом, що тримається на штучних законах і орієнтований на розваги. Він не має фізичних кордонів, бо нині більшість студій не розміщуються на його території, а власне фільми знімаються за його межами. Але Голлівуд, як і раніше, залишається синонімом американського кіна.

У 1923 на помітному місці на вершині пагорба розташували великі 15-метрові літери Hollywoodland, останніх чотирьох літер час не пожалів. Поступово почалося перетворення навколишніх місць у велетенський музей під відкритим небом, Мекку кінофанів.

Сьогодні головна тамтешня визначна пам’ятка – однойменний з районом бульвар Голлівуд, де знаходиться Алея слави (Алея зірок), в асфальт якої вмуровано більш ніж дві тисячі мармурових зірок з іменами кінокумирів та інших знаменитостей з мистецького світу. Тут же, навпроти схожого на паґоду славетного Китайського кінотеатру, імениті лицедії залишають на бетонних плитах свої автографи – відбитки рук, ніг, особливо винахідливі, як Вупі Голдберґ, носів, і навіть лап – диснеївський Дональд Дак та вівчарка-кінозірка Рін Тін Тін.

Назви найближчих вулиць, сусідніх районів і навіть пляжів, відомі будь-якому кіно-телеглядачеві. Бульвар Сонця, що заходить (Сансет-бульвар), район Мелроуз, Сант-Моніка, Санта-Барбара, Малібу і, звісно ж, район Беверлі-Гіллз, у центрі якого розташувався ресторан „Планета Голлівуд” – спільне дітище Шварценеґґера, Сталлоне та колишнього подружжя Брюса Вілліса й Демі Мур. Так, навіть закусочно-шинко́ві заклади тут надбання історії, бо багатьма з них володіють мультимільйонери від кіна. Наприклад, Стівен Спілберґ, чий ресторан стилізований під субмарину з відповідною назвою „La Dive!” („Пірнай!”). А для прихильників духовної їжі – безліч кіномузеїв і культових місць поклоніння, наприклад, могила Мерилін Монро.

„Золота доба” Голлівуду (1930-1945) давно відійшла в минуле, але в Каліфорнії як і раніше знаходяться офіси найбільших кіно-телеорганізацій та приватні будинки кінозірок, що передавалися з рук у руки. І хоча американці вже давно знімають фільми по всьому світу, саме тут б’ється серце гігантської кіноімперії, що панує завдяки фінансовій могутності транснаціональних корпорацій світової кіноіндустрії.

Фільми про період становлення Голлівуду: „Доброго ранку, Вавилон”/ Good Morning, Babylon братів Тавіані, „Нікель одеон”/ Nickelodeon Пітера Боґдановича. Про голлівудську кіносистему „Останній магнат”/ The Last Tycoon, „Гравець”/ Player, „Пурпурова троянда Каїра”/ The Purple Rose of Cairo.

Володимир Миславський,
„Кінословник. Терміни, визначення, жарґонізми”
(Харків, 2006)

Редакція для СМ: Віктор Глонь

Важкий і тернистий шлях до Голлівуду:)) 

2.

ГОЛЛІВУД: УКРАЇНСЬКИЙ ВПЛИВ

Голлівуд, район Лос-Анджелеса, є кінематографічною столицею Америки. Хоча в другій половині 20-го століття, з початком ери телебачення, Голлівуд де-факто втратив статус центру кіновиробництва, його ідеологічне й символічне значення залишається визначальним для сучасного кінопроцесу.

Історія Голлівуду починається 1886 року, коли бізнесмен з Канзаса Гарві Вілкокс (Harvey Wilcox) придбав тут ранчо, а його дружина придумала назву “Hollywood”, тобто “Ліс гостролистів”. Гостролисти в Каліфорнії не ростуть, але назва прижилася. 1903 року Голлівуд став містечком, 1910 року – районом Лос-Анджелеса. Першим голлівудським продюсером вважається полковник Вільям Н. Зеліґ (William N. Selig) з Чикаґо, що від 1907 реґулярно знімав там вестерни. 1913 року Сесіл Б. Де Мілль (Cecil B. De Mille) зафільмував у Голлівуді свій класичний фільм “Чоловік індіянки”/ The Squaw Man. Після цього Голлівуд став універсальним знімальним майданчиком та резиденцією для десятків незалежних студій, що рятувалися від аґресії з боку “MPPC” (Motion Picture Patents Company), могутнього тресту з монополістськими амбіціями. 1917 року антитрестівські закони ліквідували “MPPC”, а Голлівуд став колискою великих (“мейджор”) студій, – Metro-Goldwyn-Mayer, Warner Brothers, Twentieth Century Fox, Universal, Columbia, RKO – більшість із яких і досі займають лідируючі позиції в кіно- й телевізійному бізнесі.

“Тарас Бульба”, трейлер

Український вплив на Голлівуд історично відбувався в двох принципових напрямках: сюжетному та кадровому. На сюжетному рівні українську тематику реалізовано здебільшого в екранізаціях літературної класики. Насамперед, це кіноверсія “Тараса Бульби”/ Taras Bulba Миколи Гоголя (1962), зафільмована Дж. Лі Томпсоном (J. Lee Thompson) за участи акторів російського походження Юла Бріннера (Yul Brynner) та Владіміра Соколова (Vladimir Sokoloff), а також “Скрипаль на даху”/ Fiddler on the Roof (1971) Нормана Джувісона (Norman Jewison), м'юзикл за мотивами повісти Шолом-Алейхема “Тев‘є-молочник”. Окремо слід зазначити пропаґандистську стрічку часів Другої Світової війни “Північна Зірка”/ The North Star (1943), де йшлося про долю українських колгоспників під час німецької окупації; фільм було знято за особистим замовленням президента Рузвельта режисером Люїсом Майлстоуном (Львом Мільштейном) (Lewis Milestone), уродженцем Кишинева.

Вагомий кадровий внесок у створення голлівудської класики зробила українська діаспора у Сполучених Штатах – насамперед, завдяки старшій ґенерації етнічних українців.

Едвард  Дмитрик

Едвард  Дмитрик (Edward Dmytryk) (1908-1999) – видатний режисер, чиї мистецькі досягнення дещо затьмарені його роллю у справі “Голлівудської десятки”. Згода співпрацювати з Комісією з розслідувань антиамериканської діяльности 1951 року вивела Дмитрика з “чорних списків” і повернула йому можливість знімати кіно, але залишила незмивну пляму на репутації. Втім, найкращі фільми Дмитрика – “Вбивство, моя мила”/ Murder, My Sweet (1944), “Перехресний вогонь”/ Crossfire (1947), “Зламаний спис”/ Broken Lance (1954), “Заколот на “Кейні”/ The Caine Mutiny (1955) – заслужено затвердили за ним статус класика Голлівуду.

Майк Мазуркі (Mike Mazurki) (1907-1990) родом з Тернополя – знаменитий рестлер та популярний характерний актор, що зіграв понад сто другорядних ролей, – зокрема, в культовій комедії “В джазі тільки дівчата” (Some Like It Hot) (1959). Свідомо експлуатуючи імідж тупого громили, Майк Мазуркі був культовою персоною, мав ступінь бакалавра мистецтв, чудове почуття гумору й щиру любов до комедії.

Джек Пеланс (Jack Palance) (1919-2006), він же Володимир Палагнюк – найтитулованіший з усіх українців Голлівуду, лавреат “Оскара” за роль другого плану у фільмі “Міські піжони”/ City Slickers (1992). Колишній шахтар і професійний боксер, під час війни він горів у бомбардувальнику і переніс кілька пластичних операцій. Незвична зовнішність зробила його ідеальним виконавцем неґативних ролей – насамперед, у трилері “Раптовий страх”/ Sudden Fear (1952) і вестерні “Шейн”/ Shane (1953). Активно фільмуючись протягом чотирьох десятеліть, Пеланс на початку 90-х пережив новий підйом кар‘єри, завдяки участі в проектах на кшталт “Бетмена”/ Batman (1989) і ”Танґо і Кеш”/ Tango & Cash (1989). Джек Пеланс має зірку на Голлівудській Алеї Слави. Був головою фундації “Тризуб” (Hollywood Trident Foundation), що об’єднує переважно американців українського походження, які працюють у кіноіндустрії Голлівуду.

Серед акторів молодшого покоління про своє українське походження повідомляють, зокрема, Том Селлек (Tom Selleck, нар. 1945) - зірка телесеріалу “Маґнум”/ Magnum, P.I. (1980-1987), Джордж Дзундза (George Dzundza, нар. 1945) - різноплановий актор, відомий ролями у фільмах “Мисливець на оленів”/ The Deer Hunter (1978) та “Основний інстинкт”/ Basic Instinct (1992), фотомодель та акторка Еріка Еленьяк (Erika Eleniak, нар. 1969) та Лариса Олейнік (Larisa Oleynik, нар. 1981).

Крім того, Україна є не тільки історичною батьківщиною, але й місцем народження кількох видатних діячів Голлівуду. Так, у Катеринославі  (тепер Дніпропетровськ) народився відомий режисер Борис Саґал (Boris Sagal, 1917-1981), у Києві – класик Голлівуду Анатоль Литвак (Anatole Litvak, 1902-1974), фотомодель і кінозірка Мілла Йовович (Milla Jovovich, нар. 1975) та кінорежисер Вадим Перельман (Vadim Perelman, нар. 1963).

Олексій Сахалтуєв
«Енциклопедія сучасної України»,
том 6, Київ, 2006

Редакція для СМ: Вол.Войтенко