[англ. Cameo – мініатюрний, епізодичний] – епізодична роль будь-якого відомого актора або іншої знаменитости. Термін був уперше використаний продюсером Майклом Тоддом у 1956 році щодо фільму „Навколо світу за 80 днів”/ Around the World in Eighty Days, в якому налічується 44 камео. Зазвичай мета цього прийому – збільшити комерційний потенціал фільму. У детективі „Список Адріана Мессенджера”/ The List of Adrian Messenger (1963), Берт Ланкастер, Роберт Мітчум, Френк Сінатра і Тоні Кертіс з’являлись у ґримі, що робив їх невпізнанними; завданням глядачів було вгадати, хто є хто.

Камео А. Гічкока у "Рятівній шлюпці" (1944)

За крихітну роль у фільмі „Супермен”/ Superman (1978), Марлон Брандо отримав гонорар у 2 млн 250 тис. долярів і 11% від прибутку продюсерів. Але часто камео бувають жартівливими і разраховані лише на комічний ефект, іноді зрозумілий лише втаємниченим. Такі камео, зазвичай, не вказуються в титрах. Альфред Гічкок з’являвся майже в кожному своєму фільмі, починаючи з „Мешканця”/ The Lodger (1926), вигадуючи для цього різноманітні кумедні ситуації: так, у картині „Рятівна шлюпка”/ Lifeboat (1944), його світлинe можна побачити у газеті. Іноді знаменитості, які з’являлися в камео, грають самих себе, як, наприклад, Міхаіл Ґорбачов у фільмі Віма Вендерса „Так далеко, так близько”/ In weiter Ferne so nah (1993).

Читайте також: Камео або мініатюризація образу.

Володимир Миславський,
„Кінословник. Терміни, визначення, жарґонізми”
(Харків, 2006)

Редакція для СМ: Віктор Глонь