[англ. Action] — у нашій кінолітературі та в ужитку глядачів часто застосовується термін бойовик щодо фільмів, насичених дією з несподіваними поворотами сюжету. Бойовик, зазвичай, є ще й синонімом „касового фільму”, тобто такого, що має особливу популярність. Американці надзвичайно щедрі на вигадування всіляких назв для супервидовищних картин, що стають рекордсменами прокату.
Крім уже вживаного в нашій мові поняття „гіт” (англ. Hit – удар), вони використовують терміни „блокбастер” (англ. blockbuster) і „смеш” (англ. smash – руйнування). Майже завжди ці стрічки дорого коштують і є постановочними, хоча бувають випадки, коли „блокбастерами” або „смешами” несподівано стають малоб’юджетні фільми. Визначальним, ключовим моментом є незмінний успіх подібних стрічок у прокаті. Але поняття бойовик або фільм дії можна застосовувати і в більш вузькому значенні слова – відносячи твір до того чи іншого жанру.
"Глибокий сон"
Бойовик – це фільм, у якому основну увагу приділено часто непередбачуваному розвитку дії. До розряду бойовиків можуть потрапити різноманітні пригодницькі, фантастичні, кримінальні картини. Популярні стрічки „48 годин”/ 48 Hrs. (1982) Волтера Гілла і „Поліцейський із Беверлі-Гіллз”/ Beverly Hills Cop (1984) Мартіна Бреста за участи коміка Едді Мерфі – у значній мірі комедії, точніше детективні, поліцейські комедії.
Фільм „Глибокий сон”/ The Big Sleep (1946) Говарда Гоукса і його „римейк” (повторна постановка) (1977) – типові зразки „чорного фільму”, а „Великий переполох у Малому Китаї”/ Big Trouble in Little China (1987) Джона Карпентера – розважальна фантастика, те, що американці називають фентезі; „Чорна неділя”/ Black Sunday (1977) Джона Франкенгаймера можна вважати політичним трилером, а „Молодий Боннер”/ Junior Bonner (1972) Сема Пекінпи – сучасним вестерном і т.ін.
"Велика втеча"
Ще одну групу бойовиків, які не мають інших жанрових ознак, складають стрічки про втечі з в’язниць: „Велика втеча”/ The Great Escape (1963) Джона Стерджеса; „Втеча”/ The Getaway (1972) Сема Пекінпи; „Втеча з Алькатрасу”/ Escape from Alcatraz (1979) Дона Сіґела; „Танґо і Кеш”/ Tango & Cash (1989) Андрєя Кончаловського, 1989; „Метелик”/ Papillon (1973) Франкліна Дж. Шеффнера; „Потяг втікачів”/ Runaway Train (1985) Андрєя Кончаловського, щоправда, дві останні картини глибші за думкою і видаються притчами.
Крім того, існують фільми, в яких герої стикаються в житті з системою влади, ворожими силами, непередбачуваними обставинами, але на відміну від трилера або фільму „саспенсу” розповідь ведеться без нагнітання страху, хоча цікаво, з „атракціонними” сценами. Можна згадати такі стрічки, як „Шуґарлендський експрес”/ The Sugarland Express (1974) Стівена Спілберґа, „Автоколона”/ Convoy (1978) Сема Пекінпи, „Усі запобіжні заходи”/ Extreme Prejudice (1987) Волтера Гілла, „Швидкість”/ Speed (1994) Яна де Бонта.
"Швидкість"
Особливий загін бойовиків складають так звані „фільми катастроф” – термін не зовсім точний, оскільки картини доволі різнорідні: „Пригоди „Посейдона”/ The Poseidon Adventure (1972) Роналда Німа, „Пекло у піднебессі”/ The Towering Inferno (1974) Ірвіна Аллена та Джона Ґіллерміна, „Землетрус”/ Earthquake (1974) Марка Робсона, декілька варіантів „Аеропорту”, „Лавина”/ Avalanche (1978) Корі Аллена, „Ланцюгова реакція”/ The Chain Reaction (1980) Айана Беррі, „Смерч”/ Twister (1996) Яна де Бонта, „Пік Данте”/ Dante’s Peak (1997) Роджера Доналдсона і „Вулкан”/ Volcano (1997) Міка Джексона. Див. „Блокбастер”, „Кіно категорії «А»”.
Володимир Миславський,
„Кінословник. Терміни, визначення, жарґонізми”
(Харків, 2006)
Редакція для СМ: Віктор Глонь