втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

[англ. A-movie] – як „кіно класу А” часто розуміють щось велике, значне, гітове. Насправді ситуація в американському кіні за останні 40 років після краху попередньої системи Голлівуду, сформованої за „Золотої доби” (тобто в 30-40-ві роки), настільки змінилася, що й попередньо існуючі терміни різко змінили своє значення. Раніше до кіно категорії „А” належала лише продукція найбільших студій Голлівуду, так званих „мейджорів” (до них зараховують до цього часу Worner Brothers, Columbia Pictures, 20th Century Fox, Paramount, Buena Vista, до складу якої входить компанія Волта Діснея, а також об’єднані на початку 80-х студії MGM і United, крім того, у 40-ві роки мала значний вплив фірма RKO). Усі фільми дрібних незалежних компаній, визначених терміном „інді” (незалежні), належали до категорії „Б”.

"Термінатор 2: Судний день"

Але проникнення незалежного кінематографа, яке розпочалося наприкінці 60-х років, до системи великого Голлівуду, призвело до стирання меж поміж „мейджорами» й „інді”. Останні (наприклад, найбільш успішні на початку 90-х років компанії Miramax і New Line Cinema) стають дочірніми щодо кіногігантів, тобто своєрідними міні-мейджорами. Фірми з теперішньої „великої шістки” часто проказують фільми, створені самостійними продюсерами. І б’юджет нібито незалежної стрічки „Термінатор 2: Судний день” компанії Carolco став у 1991 рекордним для американського кіна, досягнувши стомільйонної позначки. Розвиток відео наприкінці 70-х призвів до того, що ціла низка картин не виходила на екрани кінотеатрів, а відразу пропонувалася на відеокасетах.

Звичайно, було б заманливо оцінювати за допомогою літер А і Б художній рівень фільмів. Але практика засвідчує, що й нагорі прокатних рейтинґів, і внизу цих таблиць дуже часто трапляються неоднозначні твори, які не варто розглядати з точки зору розмірів б’юджету чи популярности студії, яка створює та надсилає їх у прокат.

Володимир Миславський,
„Кінословник. Терміни, визначення, жарґонізми”
(Харків, 2006)

Редакція для СМ: Віктор Глонь

Коментарі