Підготувала Іра Ковальчук, Wiz-Art
«Не існує єдиного сценарного шаблону, його просто не повинно існувати.
Варіантів розвитку історій щонайменше стільки ж, скільки й людей, котрі їх пишуть»
Чарлі Кауфман
Тезовий виклад лекції Жанни Озірної, сценаристки, учасниці Сценарної Майстерні на одному з майстер-класів кіношколи Wiz-Art.
Лекція «Голівудська структура сценарію: вивчити і забути» розпочалась із запитання: «Чому забути?» Відповідь проста — будь-де існує своя класика, шаблон і мірка, за котрою потрібно можна все вимірювати. Художнику варто спочатку вивчити класичний рисунок, щоб потім займатися, наприклад, авангардом — у нього має бути цей бекграунд за спиною. Теж саме зі сценарною майстерністю. Щоб створити щось нове, ти повинен знати, як працюють старі закони. Саме голлівудська структура сценарію є тою класикою в сценаристиці. За допомогою вже відомих механізмів створюються нові, які й називаються «авторським кіном».
Зараз існує криза історій, фільми повторюються, виходять сіквели, пріквели, четверті «Трансформери», п’яті «Бетмени». Частково це зумовлене тим, що велика аудиторія тих, хто ходить в кінотеатри — це підлітки.
Продюсерам треба відбити гроші, які вони вклали в масштабне кіно, відповідно, вони роблять ставку на такі історії, які би точно спрацьовували.
Ви точно знаєте, що на 10 хвилині станеться щось важливе, потім ще щось і ще щось. Плюс підлітки дуже люблять всякі спецефекти, літаючі штуки й тому подібне. А самій історії приділяється все менше уваги.
В Голлівуді індустрія сценарних аналітиків, або так званих скріпт лікарів, дуже розвинена. Є цілі агентства: їм присилаєш сценарій, вони його розбирають «по кісточках» і зрештою він виглядає як нова копійка.
Як ж створюється сценарій? Насправді не існує чітких правил. Сценарій — це перш за все бачення автора, складний і багатогранний процес. Лише написавши сценарій, не можна казати, що він завершений. Деколи автор потребує свіжого погляду та підказок, а його сценарій — корекції. Саме для цього існують сценарні «лікарі» та гуру.
Сценарний лікар — це трохи більше ніж просто редактор сценарію. Він знаходить больові точки сценарію, “провиси”, і працює з ними. Коригує, оновлює й навіть вирізає сцени. Пропонує інші шляхи розвитку сюжету. Слідкує, щоб історія рухалась логічним і шляхом, а герої були зрозумілими глядачеві. Сценарні гуру — прославлені на весь світ сценарні «лікарі», такі як Роберт Маккі, Лінда Сегер, Сід Філд.
Структура сценарію — це швидше відчуття ритму, а не готовий рецепт. Коли сценаристи сприймають цю структуру занадто буквально, виникають шаблонні фільми.
Голівудська структура сценарію будується на принципі американських гірок. У ній існує 5 основних поворотних точок:
1) Альтернатива – по суті, це знайомство з персонажем у його звичному середовищі. Ця поворотна точка існує для того, щоб створити щось незвичне у його звичайному світі.
2) Зміна планів – точка, яка визначає фінальну лінію фільму і його концепцію. На цьому етапі персонаж набуває нового досвіду та конкретизує свою мету.
3) Точка неповернення – має стосунок до часу. Зазвичай у цей момент персонаж повинен вкластися в якісь часові рамки. На екрані відбувається щось, після чого спалюються всі мости і герой уже не може відступити або зупинитися.
4) Велика невдача – у цій точці нам здається, що йому не вдалося досягнути своєї мети.
5) Кульмінація – протиборство антагоніста (ворог головного героя) і протагоніста (головний герой).
Помилка – це медаль за відвагу, яку ви проявили, йдучи на ризик. Якщо ви не ризикуєте помилитись, то ніколи не зробите нічого нового, ви будете приречені повторювати за собою або за кимось.
Чарлі Кауфман
**
Рекомендована Жанною Озірною література для сценаристів-початківців:
- Роберт Маккі, The Story
- Лінда Сегер, Creating Unforgettable Characters, Making A Good Script Great
- Сід Філд, Screenplay