Синопсис сценарію повнометражного фільму

Дівчина чотирнадцяти років йде гуляти з молодшим братом на двір. Поки вона фліртує зі своїм ровесником, братик зникає.

Проходить місяць і жодних надій знайти хлопчика живим не лишається. Однак випадково дівчина зустрічає незнайомця, якого бачила поруч із братиком, коли той пропав. Дивчина впевнена, що саме він скоїв злочин. Проте підозрюваний має алібі та зв’язки і доволі швидко стає зрозумілим, що покарання навряд чи відбудеться.

Розкадровання Євгена Матвієнка

Відчуття провини та безсилля штовхають дівчину на низку безглуздих вчинків. Один з них – це жорстоке побиття дочки підозрюваного, за що з часом доводиться  розплачуватися – міліція забирає дівчину буквально під час уроку.

Проте дівчина не полишає надії на справедливість – хоча й на свій лад. Вона робить невдалу спробу викрадення дочки підозрюваного, для того, щоб шантажем змусити вбивцю визнати свою провину. Цей крок має фатальні наслідки – нещодавні приятелі радикально змінюють своє ставлення до дівчини та влаштовують їй справжню екзекуцію.

Однак це не ламає дівчину. Вона вирішує власноруч покарати вбивцю. Підкарауливши злочинця під його будинком, дівчина обливає того рідиною для розпалювання вогнищ.

Переляканий збоченець біжить мертвими дворами елітних новобудов. За ним невідступно слідує дівчина з мисливськими сірниками. Забувши про обережність, злочинець вибігає на проїжджу частину вулиці і його розкатує по дорозі автомобіль, що їде на повній швидкості.

Знесилена дівчина сідає до маршрутки. Вона єдина, хто не кидається до вікон, коли автобус проїжджає повз місце аварії.

 Це моторошна історія юної дівчини, що намагається добитися справедливості у сучасній Україні та про байдужість суспільства. Проте, ця історія зовсім не соціально-критичний памфлет, а дослідження людської натури, її невимовної ницості і настільки ж невимовної шляхетності.

Автори аж ніяк не намагаються викликати симпатію або співчуття до нашої ще не «нюхавшої» життя героїні, яка опинилась в епіцентрі кримінально-карних подій цілком і повністю зі своєї вини. Ми, залишаючись немовби стороннім спостерігачем, індиферентно констатуємо факти, аж ніяк не естетизуючи атмосферу дії. Шляхом довгих, трохи тремтливих планів, наче підкреслюючи документальність розповіді, без видимої акторської імпровізації ми досягаємо «ефекту присутності». Створюємо тим самим повноцінний драматичний трилер, здатний викликати нервову дрож.

Це "мінімалістське" кіно, без зовнішніх ефектів. Скромне та стримане, але багате енергією, розраховане на розуміння і "співтворчість" глядача. Воно доволі радикальне, іронічне, безкомпромісне, навіть неполіткоректне, але при цьому аж ніяк не умоглядне.

За сюжетом фільм торкається низки питань, які є наріжними в нашій країні. Головне з яких - чи можливо бути цивілізованим в нецивілізованому середовищі? Юна героїня, що виявляється сильною особистістю, знаходить свою відповідь.  Вона абсолютно не підходить до наслідування, проте це і є найціннішим.

Фільм має безперечний потужний фестивальний потенціал, а також, що головне, є колосально затребуваний з боку громадськості України.

• Сценарій Володимира Тихого «Зелена кофта» (варіант 1)
• Сценарій Володимира Тихого «Зелена кофта» (варіант 2)