Красна Маланка_синопсис.docСинопсис сценарію документального фільму
Новела 1: Майстер масок
В центрі уваги цієї новели, майстер з масок Григорій Ілліч.
Він робить маски учасникам театралізованого дійства Маланки в селі Красна. Майстру 60 років, він виготовляє маски з 20-ти років, і щоразу кожна нова маска не схожа на всі попередні. Робить він їх в себе вдома, облаштувавши одну з жилих кімнат під майстерню. Майстер робить спочатку заготовки, після чого розмальовує їх, під час процесу Григорій Ілліч, розповідає історію села Красна.
Село ділиться на п'ять кутів (Путна, Путна через яр, Сус, Дяу, Тражани), і кожен з них має, як спільні риси обряду, так і відмінності. Маланка традиційне народне свято, учасники якого перевдягаються в костюми і ходять колядують від двору до двору цілу ніч, в ніч з 13 на 14 січня. В Маланці можуть брати участь тільки чоловіки. Свято Маланка починається з трьох протяжних звуків труби, і всі учасники сходяться в дворі «Коменданта».
«Комендант», головний розпорядник свята, він задає порядок виходу всіх персонажів, віддає команди всім персонажами дійства. Загалом учасників близько двох сотень, але ролей всього декілька, одну роль одночасно грає до двадцяти учасників.
Спочатку по команді учасники в ролі «Діда» і «Баби», вступають в хаотичний танець, імітують повсякденні клопоти.
Другими по команді виходять «Королі» і «Королеви» - вони співають колядки, та виконують свій танець. Вони утворюють два кола і рухаються в протилежних напрямах, «Королі» при цьому вибивають такт металевими шаблями, а «Королеви» цокають бусами, якими обвішаний їх костюм.
Останніми заходять «Ведмеді» і «Цигани», їх танець і колядка основні, вони замикають представлення Маланки. Самі грізні і величні ролі свята, їхній танець це танець звіра і його господаря.
Так колективи ходять від першої зорі, цілу ніч аж до ранку, поки не обійдуть всі двори, після колективи виходять на центральну вулицю для основного параду.
Григорій Ілліч виготовляє близько трьохсот різних масок і всі продає односельчанам, які готують власні костюми до Маланки. Унікальність в тому, що образи масок Григорій Ілліч придумує сам. До нього в дім приходить багато людей, всі вони купують маски, щоб вийти в них на загальний карнавал колективів Маланки. Григорій Ілліч приступає до останньої маски, яку вдягне сам.
Світлина: Дмитро Сухолиткий-Собчук
Новела 2: Ведмідь з кута Тражани
Адіку 20 років, він студент одного з вузів обласного центру, приїхав до дому, спеціально до свята.
Хлопець сидить два тижні на строгій бобовій дієті. Він в’яже мотузки з очерету, на це в нього йде декілька днів. Напередодні свята, а саме за день на ньому шиють костюм «Ведмедя», костюм можуть шити цілу добу. Він розповідає про певні особливості костюма - це його крила розмахом до 5 метрів, і складність виготовлення – людина обмотується товстою мотузкою з соломи з ніг до шиї, позбавляючи себе можливості ходити в туалет.. Це своєрідний обряд ініціації до якого допускають чоловіків, здатних витримати таке випробування. Після того, як зшили костюм, крила костюма прикрашають, Адік отримує в руки ніж на випадок, якщо йому стане погано, він зможе розрізати костюм.
Адік вибрав собі цю роль, і переконаний, що його колектив стане першим в параді Маланок, тому іде на всі випробування.
Слідкуємо за всіма складностями, які доведеться пережити хлопцю, він зробить все щоб прийти першим на парад Маланок.
Світлина: Дмитро Сухолиткий-Собчук
Світлина: Сергій Ахременко
Новела 3: Ведмідь з кута Путна
Гріша з кута Путна, викладач фізичної культури в сільській школі, йому 22 роки, Цієї Маланки він вибирає роль «Ведмедя», фізично це сама тяжка роль, знімальна група прослідковує, як він виготовляє свій костюм, як готується до свята. Костюм «Ведмедя» з кута Путна, відрізняється від костюма з кута Тражани. Цей костюм схожий на копицю сіна, вагою до 100 кг. Гріша хоче прийти з своїм колективом першим, він звик бути найкращим, партнером буде його друг Микола.
Микола, сусід і найкращий друг Гріши, він обрав роль «Цигана», який водить з собою на ланцюгу «Ведмедя», його костюм не менш важкий і складний, костюм мусить бути яскравим і неповторним. Головний атрибут костюма це булава (мащука), яку вирубують з ялини, за декілька місяців до дійства, вона важить до 40 кілограм. Складність в тому, що її слід носити постійно на витягнутій руці протягом всього маланкування, це не так просто коли рука здорова, а у Миколи влітку сталась травма на виробництві – йому на лісопилці відрубало по одній фаланзі на трьох пальцях.
Слідкуємо за всіма подіями, які доведеться пережити друзям, щоб прийти першими на парад Маланок.
Новела 4: Головного вибирають жеребом
Темна кімната, в ній з десяток хлопців віком від 19 до 23 років. Вони тягнуть жереб, рівно за тиждень до свята Маланки. На вечорі також присутні декілька старших чоловіків. Серед них Степан Фуфу, йому 50 років, він був комендантом свого часу сім раз. Степан розповідає про особливості головного розпорядника свята.
«Комендант» сама складна роль, ним ніхто не хоче бути, тому серед хлопців які повернулись з армії цього року кидають жереб.
Роль «Коменданата» сама складна на цьому святі, якщо персонажів «Ведмедя», «Цигана», «Баби» та «Діда» може бути по 30-40 чоловік, то цей персонаж один на весь колектив, він організовує цілком весь колектив. Раніше цей обов’язок був у пошані, в 70-ті роки за виручені кошти можна було звести хату, а зараз це великі витрати для родини з якої буде «Комендант».
«Комендант» мусить забезпечити столи з їжею і випивкою в 3-4 дворах, де буде перепочивати колектив. Він мусить наварити 300 літрів самогону. Допомогти підготувати костюми всім учасникам. Організувати музикантів. Він буде всіма диригувати учасниками, задавати ритм, порядок виходу, в кожному домі йому дають гроші за виступ. За виручені кошти він покриє витрати, і якщо колектив збере достатню суму, тоді організовує гуляння для учасників.
І от жереб кинуто, хлопець який буде «Комендантом» визначений. Ми слідкуємо за ним, як він приходить в свій дім, і повідомляє свою сім’ю. Спостерігаємо як хлопець, збирає учасників, організовує музикантів, виконує свої обов’язки, це його певна посвята у почесного господаря. Слідкуємо за ним на всіх етапах підготовки, аж поки він тричі не просурмить в ріг, і збере на своєму дворі всіх учасників, їхній колектив обходить всі двори свого кута, аж до ранку.
Новела 5: Парад маланок села Красна
Чотири новели які сходяться в кінці фільму в одну.
На центральній вулиці села ідуть колективи Маланок з усіх кутів села. Учасники вдягнені в маски котрі виготовив, майстер з масок Григорій Ілліч. На центральній площі визначають найкращий колектив. На параді зустрічаються колектив «Коменданта», якого вибрали жеребом. «Ведмідь» та «Циган» в виконанні Гріші і Миколи, вони суперники з Адіком з кута Тражани, який іде в костюмі з п’ятиметровими крилами. Кожен з учасників долає останні метри дистанції, до центральної площі де визначають кращі колективи.
Світлина: Дмитро Сухолиткий-Собчук
Слідкуємо за кожним рухом обраних персонажів. Стежимо, як вони долають біль і втому, фізичне навантаження, які психологічні бар'єри долають. Спостерігаємо за реакцією публіки, стежимо за очима вибраних персонажів. Називають переможця. Слідкуємо за учасником в ролі «Ведмедя» з колективу-переможця який повертається в свій дім.
Останній кадр фільму:
Хлопець заходить у будинок, лягає на ліжко і засинає. Через скло вікна ми бачимо костюм «Ведмедя», з якого йде пара на морозі.
Березень 2009
- Відбиток на камені, інтерв'ю із Дмитром Сухолитким-Собчуком
Коментарі
Наскільки я розумію, цей фільм зараз знаходиться на стадії виробництва? Скажу, що чекатиму з нетерпінням на його перегляд. Ваш синопсис справив на мене глибоке враження, тепер дуже хочеться побачити втілене :)
Для охочих переглянути більше світлин зі свята
кину кілька лінків блогенки із Камянця
http://kamienczanka.livejournal.com/219537.html#cu
tid1
http://kamienczanka.livejournal.com/218820.html#cu
tid1
http://kamienczanka.livejournal.com/218347.html#cu
tid1
Читайте інтерв'ю Дмитра Сухолиткого-Собчука про роботу над документальним фільмом "Красна Маланка":
http://screenplay.com.ua/interview/?id=293
)))) в синопсисі також вказано , що це ДОКУМЕНТАЛЬНЕ)))
кожна культура має свої карнавальні свята, про це у Бахтіна, Рабле, Еліаде та ін. багато. важливо ідинтифікувати народні свята і гульбища, що вони дають , навіщо і чому впливають на людей. звідки дійшли) і чому тепер в нашому суспільстві вони продовжують бути. відповідь на ці питання мене цікавлять)
Чомусь після того як прочитав згадав Сергія Лозницю і його проект "МАСЛЕНИЦА.Русский карнавал". Хоча він і документальний, і ще не завершений. Маланка це теж ДОК?
РЕЖИСЕРСЬКЕ БАЧЕННЯ…
Свято Маланки в українських народних традиціях являє собою певний архетип суспільного устрою: персонажі Дід, Баба, різні представники професій – Військовий, Жандарм, Лікар – відображають образ тих явищ, з якими пересікається людина в житті.
На святі можна сублімувати свою невдоволеність до представників влади (як це відбувається у Вашківецькі Маланці, де часто можна зустріти в ролі політиків перевдягнених людей). Маланка в селі Красна залишилась архаїчною і не піддалась сучасним тенденціям. Традиції свята не змінюються уже протягом століть, що робить його самобутнім явищем, а носіїв цієї традиції -- представниками певної архетипної культури.
Маланка в селі Красна – незамінний матеріал для етнографів, які досліджують карнавальну культуру. Цікавий факт: прототипи «Ведмедів» зустрічаються на фотографіях 1909року на німецьких фестивалях солом’яних ведмедів, а в селі Красна (так його називають місцеві жителі) до кінця ХІХ століття мешкала велика німецька колонія.
Хоча те, що відбувається під час свята більше схоже на язичницький танець, який неймовірним способом зберігся на території нашої держави, тому вважаю правильним, розказати про це явище іншим людям, зафіксувавши це в своїй документальній стрічці.
Вважаю, що на прикладі вибраних мною індивідуальних історій людей з села Красна, розкрию етапи культурної самосвідомості етнічної общини, котра на території України змогла зберегти традиції, притаманні народу з власною культурою. Цим самим наближу глядача, незалежно від національності, віросповідання, до власного культурної самоідентифікації.
ЗАВДАННЯ:
Знайти зв’язки різних народних культур на прикладі спільного свята Маланка.
Відслідкувати прояв первісних мотивів в сучасному суспільстві, заміну суспільної «маски» - маскою архетипною.Дослідити матеріал (історія свята, його аналоги в світовій історії, значення для селян та ін.)
Знайти учасників Маланки, людей різного віку, професій, статусу.
Зафіксувати всі етапи підготовки до свята Маланка в селі Красна.
Спостерігати за змінами, труднощами які зустрінуть і будуть долати герої фільму.
ПРОБЛЕМИ ЯКІ ПІДНІМАТИМЕ МАЙБУТНІЙ ФІЛЬМ:
Розкрити індивідуальну мотивацію кожного з героїв до участі в карнавальному дійстві. В фільмі будуть запропоновані п’ять різних новел, учасники різного віку від 18 до 55 років, за якими протягом підготовки і святкування Маланки буде слідкувати знімальна група. Дослідити психологічний портрет кожного з героїв новел, як представника різного покоління. Проблема творчої сублімації індивіда.
Люди, котрі беруть участь у Маланці – це чоловіки різного віку, статусу в суспільстві, різноманітних професій, далеко не творчих, в основному вони працюють біля землі та на місцевій лісопильні. Тому створення костюма для свята, переходить в площинну вільного творення образу в залежності від обраної ролі.
Головними героями фільму є прості селяни. Акцент в розповіді зроблений на формуванні людини в лоні культурної традиції, здатність особистості в контексті сучасної культури зберегти своє «коріння».
Концепція фільму розроблена так, щоб протягом стрічки ми від загального перейшли до індивідуального, зрозуміли логіку мислення наших героїв побачили емоційний і духовний досвід, який вони отримають в процесі підготовки до головного свята в селі, а для декого з героїв, зокрема для хлопців, котрі будуть вперше організовувати свято, -- це буде головний досвід в житті і ми зможемо протягом короткого проміжку часу побачити зміни в їх характері. На прикладі емпіричного досвіду в контексті народної культури герої приходять до духовного катарсису.
це дуже круто!
Написав Остап Соколюк, 10:34 06.06.2012