Червоні труси_сценарій.docx
Коментарі
Я вам дуже вдячна, панове, за ваш ретельний розбір. Все -таки, судячи з усього, історія виявилася слабка... Коли буде час і натхнення, спробую написати ще один варіант, з урахуванням ваших оцінок.
Ще раз дякую за те, що знайшли час прочитати (для мене це саме по собі важливо), а головне розібрати, вказати, порадити. До усіх зауважень я віднеслася з великою увагою.
Андрію, ну що сказати - попадання у молоко без заглиблення у закладену автором філософію...Очевидно, аби був логлайн (я завжди був прихильником цього) то ідея простежувалась приблизно би так: живеш, марнуєшся серед (не знаю як назвати) ведешся на них , вже й сам стаєш (не знаю. як назвати) Тобто, автор аж ніяк не симпатизує героїні своїй, більше того засуджує її, іронізує над нею і цей посил вже відчувався з самого початку - із томиком Пушкіна ( ось такі ми є - без своєї думки, не рішучі, не спроможні відстояти щось своє. і т д...) А тому і мій запропонований фінал, що тягне на якесь співчуття героїні, і тим більше ваші повчання щодо більш цікавого образу, вочевидь за авторським задумом аж ніяк не сприйнятні...
На рахунок кульмінації «Червоних трусів» є такий варіант: «Дівчина йде по вулиці з похилим поглядом. Вона проходить скляні вітрини магазинів. Раптом, під однією вітриною, дівчина помічає ледве помітний кінчик паперу. Підійшовши ближче, вона підіймає його. То виявилася згорнута 50гр. купюра. Розгорнувши купюру, дівчина поступово піднімає свій погляд . За склом вітрини магазину, стоїть білий манекен з червоними трусами. На трусах висить бейджик з написом: «Хіт продажу» Дівчина дивиться на 50гр. купюру, потім дивиться на манекена» Як на мене це є дуже цікавий варіант. Після такої кінцівки залишається відкрите питання: «Купить вона ті червоні труси чи ні» Тобто, це змусить глядача на хвилинку задуматись. А якщо глядач задумується, то він почне обмірковувати не тільки кінцівку а й всю історію. Це є психологічний фактор.
Доброго дня Лілія. Я розумію що ви хотіли показати, невміння дівчини протистояти нахабству і натиску інших, але треба щоб був хоч якийсь супротив. Наприклад: "Дівчина забігає в квартиру і намагається відняти свої гроші але чоловік (сильніший) не дає цього зробити і виштовхує її з квартири. Дівчина в сльозах стукає у двері, потім у відчаї іде геть" Так проявляється характер героїні, і водночас повністю вступає в гру ще один персонаж "Чоловік" що збагачує сам сюжет. Також ця сцена зробить сценарій більш динамічним.
Яку річ? Можливо щось колекційне або якусь раритетну прикрасу. Дуже важко сказати... Але точно не книжку Пушкіна 32-го року.
Велике дякую, Андрію, за конструктивну критику. Так, персонаж і його характер- це головне, я з Вами згодна. Тут є, чому вчитися і над чим працювати.
Але в цій історії я і хотіла показати безхарактерність героїні, її невміння протистояти нахабству, натиску інших. Погодьтеся, є в житті такі люди, які не полізуть у бійку, здадуться відразу.
Друге діло те, що її така боязкість не в'яжеться з купівлею раритетной книжки- це недоробка сюжету. Якби вона прийшла купити стару тумбочку (стіл, крісло, пилосос...), Ви б тоді їй повірили?
Лілія, я не являюсь критиком, тому критикую тільки по чиємусь проханню. Я вважаю ідею "Червоних трусів" цікавою, хоч на доволі затерту тему (символізму) проте вийшло доволі оригінально. А ось недолік "Червоних трусів" полягає у головній героїні. Головний герой, особливо для короткометражки, це є дуже важлива ланка. Тому над головним героєм треба працювати особливо прискіпливо. Образ вищезазначеної героїні є нелогічно сформований. Чому молода дівчина, яка не має грошей на більш менш нормальний одяг, хоче купити собі примірник Пушкіна (35 року) за декілька сот гривень? Можливо було б логічніше, щоб це була якась жінка - колекціонерка, десь 35-40 років в нормальному але дуже невиразному одязі. Проте такий образ не "впишеться" в саму історію. Інша проблема героїні - це її безхарактерність і розгубленість, в сумі виходить нецікавий образ. Так, вона молода, так, неорганізована, але за свої останні гроші потрібно не тільки сперечатися але й битися. Вона ж як не як, головна героїня.
Спасибі, Федір, за ваш відгук. У передостанній сцені я якраз і хотіла показати той " бар'єрчик", але мабуть, це вийшло не переконливо.
Треба подумати над фіналом.
Історія розвивається цікаво. А ось фінал видається куцим й відкритим, до того ж повторює дію героїні з «Смородини» П.Острікова.
Проте, все можна поправити. Не вистачає бар’єрчика, якоїсь миті осмислення опісля головної події… Може, замість покупки трусів, героїня витрушує-вишукує останні купюрки, заходить до бару, щось там випиває (далі вечір, спяніло, задумно йде містом (сцена в квартирі: лаштується до сну, роздягається, знімає червоні труси - прицільно закидає на люстру…
Люстра з трусами повільно погойдується - в повільне затемнення,
кінець.
Так Федоре, логлайн - це та сама перевірка якості сценарію. Чим менше слів у логлайні, тим краще сформований сценарій. А Лілія, я впевнений, все розуміє. Лише додам, міняючи головного персонажа історії, треба міняти і саму історію. У сценарній майстерності, переробляти завжди складніше ніж створювати нове.
Написав Андрій Ковальов, 12:13 18.06.2015