Давай не сьогодні_сценарій.docСценарій ігрового короткометражного фільму
Коментарі
Олексію, вседно не зрозумів... В народі кажуть - щоб здоровилося, булося, і моглося... Дай, Боже, кожному... Тоді чого лягати в труну?
Мотиви і ще раз мотиви! Глядач прискіпливий, він хоче знати, розуміти усе.
Дякую, Федоре, за коментар. Але мені і хотілося "таких веселих, сповнених оптимізму..." покласти у труну, аби саркастично подивитись на ідеальне (з точки зору різних байок про кохання, звісно) закінчення любовної історії. Чому вони лягають у труну? - Бо кохають одне одного.
А щодо гумору - ну, в кожного свої історії, аби плакати чи сміятись.
Олексію, гумору, на жаль у Вашій історії бракує… Для того щоби зрозуміти Ваших героїв, співчувати їм чи веселитися з ними – перш за все хотілося би перейнятися симпатією до них. Не має посилання, мотивації… З якого такого лиха їм передчасно лягати в труну? Адже вони такі веселі, сповнені оптимізму – два «Божі одуванчики» не від світу цього… Очевидно, варто задуматись, чим бере, викликає сміх звичайний анекдот. Мабуть, таки комізмом – реальної, життєвої ситуації.
Юрій Перехожий, дякуємо за відгук!
Не знаю, наскільки повпливала творчість Кустуриці на народження цієї історії, але сприйматиму вашу здогадку як комплімент, бо вважаю його майстром гумору, а значить, і дещо з того, що малося на меті під час створення сценарію, вийшло.
Марина допомагала нашому герою в організації свята.
Юрій Сорока, а чим Вам не подобається відповідь "Давай одружимось"? Так, вона дещо буквальна і можливо трохи прямолінійна, але, зрештою, як і питання, що потребує цієї відповіді.
«Історія» має глибоке коріння, традицію культурну і кіношну, - матриця-ситуація українського космосу.
Ця ситуація використовувалась українськими майстрами , як інструмент, привід для показу чогось важливого, - народних бід і лих, моральних викривлень, чи коли потрібно вмерти по-людськи.
Точно і яскраво зображені побутові сенси, що тримають на цьому світі, вправно, весело!
Однак, тут ситуація застосована не зовсім раціонально, дещо розфокусовано, існує кілька історій і тем.
З самої ситуації експлуатується лише одна теза: «і умерти в один день».
Люди старші і начитані по інерції шукатимуть, що ж зроблено краще за інших, а отримають відповідь на «Давай одружимось».
певно, історія народилась все ж таки під впливом оповідання Михайла Іллєнка "Остання вечеря" зі збірки "Опудало".
Душевна фантасмогорія))) Здається, нараджувалася під впливом фільмів Кустуриці? От тільки не зрозуміло, яку роль у сюжеті відіграє сусідка Марина? Можливо саме таких усміхнених кінокартин і не вистачає Україні. Дякую!
Гадаю, глядач розуміє значення ідеоми "і померли в один день" і може припустити, звідки така нав'язліва ідея взялася в бабці-перфекціоністки. Гляньте, в неї все має бути ідеально (звісно, так, як вона собі уявляє) - жодних урочистостей без метелика у діда. Звісно, вона хоче аби її ідеальне кохання і скінчилося ідеально (знову-таки, як вона собі це уявляє, а точніше - як з дитинства викарбувалося в її пам'яті) - померти з коханим в один день. Ну і звісно, є чому поспішати, бо, вибачте, час вже давно не грає на її користь.
Написав Олексій Сиволап, 13:21 30.03.2013