А, он воно як...
Ну якщо полишити авторське бачення оповідання, то тоді все зрозуміло...тоді така дійсність була... треба було богомольців так висвітлити.. просто не думав, що наразі це актуально...а отже чомусь припустився, що все ж таки там про щось інше писалося...
Але то вже таке...

Написав Геннадій Коваль, 18:57 09.02.2013

В сценарій "Мандріник" я намагалася внести якомога більше від автора оригінального оповідання. Не знаю, чому вам герой здався неоднозначним. Здається тут все ясно: людина, яка не хоче працювати, видає себе за віруючого і мандрує країною. Його жаліють, приймають у себе. При тому такі випадки як з дівчиною, видають його сутність. Зрозуміло, що після цього села - в наступному, може повторитися така ж історія. Тому він і не затримується на одному місці. Історія про те, як за святою зовнішністю прихована підла натура.

Написав Марина Артеменко, 14:41 09.02.2013

Так й не зрозумів, чого той мандрівник присіпався до дівчини.
Чи вона його розізлила своїм ставленням та звинуваченням, що вештається без діла й він її покарати вирішив. Чи йому її просто шкода стало, що така молода, а вже вдова й він її в такий спосіб розрадити хотів. Чи може він просто такий собі аферюга, що спекулює релігійними стереотипами та має з тих спекуляцій який-неякий зиск, а тому просто ну ніяк не міг вчинити інакше, так би мовити - "мені пропонують - відмовитись не смію".
В оригінальному тексті то все зрозуміло - там ця пригода подана як тимчасова мара, що несподівано на нього нахлинула та ледь не збила зі "шляху істиного". А то дивись, чого доброго, дійсно одружився би та бороду збрив й працювати почав. Могло таке статися в оповіданні. А от герой сценарію, чи міг би він так вчинити - теж не зрозуміло.
Напевно героя слід більш увиразнити, щоб все було однозначно й не так рівномірно в прямій лінії розгорталось.

Написав Геннадій Коваль, 16:27 30.01.2013