Поліфонія_сценарій.docx
Коментарі
Пане Геннадій, дякую за увагу до моїх коментарів і розлогі пояснення власної творчої кухні.
Можливо взяти тільки вершину піраміди Маслоу?
Подивіться старий французький фільм «Чудовий» з Бельмондо.
Юрію, дякую за коментар!
Власне це другий ваш коментар до мого твору й друге зауваженя щодо жанрової невизначеності. Напевно мені тут є над чим задуматися, адже якось так склалося, що стосовно жанрової приналежності свої сценарії ніколине проробляв.
Що ж до змісту даного сценарію, то думаю, ви цілком праві, визначаючи його філософію як іронічну.(Щодо песимізму, дозволю непогодитися, адже визначення проблеми є бодай якийсь крок до її вирішення. А така перспектива не є безнадія) Й те, що ви називаєте оптимістичним фіналом мало на меті підкреслити основну направленність та атмосферу даної чернетки до фільму.
Й те, що у вас уособлюється в слова "світ спокус та пристрастей" є своєрідним зрізом з декількох теорій мотивації, що їх сучасна наукова та колонаукова думка приписує людині. Й власне за допомогою цього описує й саму людину, й світ, у якому вона живе й куди й мається рухатися в тому світі.
Тут мова йде, перш за все й що в тексті найпомітніше, про так звану "теорію" чакр з їх розташуванням та певною енергетикою та кольорами. Щоправда кольори я брав не традиційні для чакр, а модифікував їх згідно теорії кольорів Макса Люшара.
В ваших словах "бракує сексу", в творі виражений, теж мабуть очевидний, натяк на Фройдове вчення та,трохи менше, так званний процес сублімації.
Ну й підсумовуючи, можливо було б вести мову про сім осноних інстинктів, що вони керують людиною, адже кольорів сім. Ну це вже таке. Несерйозне. Хоча хто його знає, можливо десь й така теорія є.
Загалом, праглося показати всю незграбність людини, якщо її розуміти як своєрідний згусток подекуди різнонаправлених прагнень та пристрастей, що кожна вимагає свого задоволення й до різної ситуації, в якій людина опиняється, має своє ставлення. Хоча тут може постати запитання - яка такому розгляду людини є альтернатива? На яке нажаль відповіді поки що шукати дарма. Адже понятя потреб є одним з наріжних каменів у опису людського буття.
Але це вже по за темою тексту.
Так що наразі, ще раз дякую за коментар.
Знайдено і використано священний прийом персоніфікованого внутрішнього монологу, однак він демонструє невибагливий світ спокус і пристрастей У подібних випадках кінематографічна професура каже - Бракує сексу? На Окружну чи під Головпошту!.
Ну і має місце жанрова невизначеність. А від цього залежить, яким змістом це увиразнювати! Поки-що тут більше несвідомо комедійного.
Майонез у фіналі промовистий. Відтак, і фінальний оптимізм, на мою думку, недоречний, філософія твору очевидно має бути іронічно-песимістична.
Так, іноді праглося б вірити, що концепція Маслоу має бодай якесь відношення до оточуючого світу.
Написав Геннадій Коваль, 18:18 15.08.2012