Камерой вообще оператор занимаеться, а не драматург. Разве что сами берите в руки фотики и идите снимать ;)

Написав Дан Воронов, 02:06 24.11.2011

Перечитуючи кілька разів, я все ж второпав, що ніби це суб'єктивний погляд Героя. Наприкінці це вказується безпосередньо. Щось мене заплутало від початку...

Зрештою, візуально й режисерськи це робиться виразніше, ніж наразі записано; тож - аби режисер знайшовся на цей сюжет))

А загадка (для глядача) - це, звісно ж, не погано, а навпаки, безумовно. Без цього суто кінематографічного прийому, гадаю, історія справді не склалася б. А так - можливо))

Написав Володимир Войтенко, 18:04 05.11.2011

Шановний Володимире, з Вашого коментаря зрозуміло, що нічого не зрозуміло (пробачте тавтологію). На жаль. Справа, я думаю, в оформленні, бо сама історія дуже проста.
Якщо просто: ніякої камери спостереження немає. В магазині біля входу стоїть промоутер – юнак в дотепному та ідіотському вбранні. Він роздивляється дівчат, які входять. Він кумедний, стоїть на путі, тому дівчата звертають на нього увагу й посміхаються. Глядач (суб’єктивна камера) бачить їх очима героя. Камера перестає транслювати бачення героя, коли на нього дивиться колежанка, й стає цілком об’єктивною.
Далі – про видіння (в них камера звичайна). Я навмисне не показувала героя відразу – щоб отримати більший контраст між його уявленням про себе в різних обставинах і реальністю. Отже мені не було зрозуміло, яким чином(чи можна?) писати форматне «видіння героя», коли герой ще не представлений. Насправді, мені здавалося, що глядач, побачивши в трьох міні-сюжетах ту саму людину, зрозуміє, що це саме її уявлення. Але зараз…

Написав Ганна Керпель, 16:46 05.11.2011

Дещо загадкова для мене драматургія)): Герой не заявляється автором від початку, а приходить у трьох різних видіннях в різних, сказати б, виглядах... Через непредставлення Героя, це, звісно, все дуже навть загадково постає.

Аби для глядача це були видіння саме Героя, то, певне, у сценарії для того є ремарки як завдання режисерові, аби якимось чином він показав, що то видіння саме Героя, а не трьох різних героїнь.

Та й ця загадка може прояснитися лишень, коли глядачі наприкінці сюжету Героя в супермаркеті уздрять. - Ну прямо бунюелівщина якась)).

Здається, проблема для вирішення і сприйняття непроста - й для режисера, й для глядача (принаймні, для мене як нині читача, що уявляє себе глядачем цього сюжету).

Потім, я не розібрався з роллю камер(и) спостереження:
- де "вхідна" камера, що в неї всі чомусь зазирають?
- події в супермаркеті - це все також, сказати б, суб'ктивний погляд камер(и) спостереження?
- коли герой підходить до колежанки, то це (прямо й сказано, вказано на це) ніби продовження спостереження камери?..

Одне слово, я заплутався...

Перечитував-перечитував (може й не вичитав), але сценарно-драматургійну форму до кінця не здолав)), а цікаво, зрештою, зрозуміти - що насправді з чого витікає...

Фінальна ж тирка сиру вповні дотепна й доречна))

Написав Володимир Войтенко, 15:14 05.11.2011