втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

Короткометражний фільм режисера Володимира Тихого «Гамбурґ» (2011) за однойменним сценарієм Івана Тімшина.

**

Оператором картини виступив Михайло Марков, який, поряд з Володимиром Тихим, також є художником «Гамбурґа».

Звукорежисер фільму – Сергій Степанський (компанія "Наши Люди").

Актори: Тарас Денисенко, Ольга Артеменко, Гордій-Михайло Денисенко, Ольга Туранська, Костянтин Жарков.

Виробнича компанія: Film Toaster Production

Тривалість фільму: 6 хв

Синопсис:
Усе своє свідоме життя  герой фільму хотів виїхати до Америки. У найгіршому випадку - до Європи. Проте, його мрії судилося  збутися тільки частково – за кордон виїжджає лише його нирка… 

Знімальна група перед фільмуванням: Тарас Денисенко з «кінотарілкою», праворуч – Володимир Тихий

**

Участь фільму «Гамбурґ» у кінофестивалях:

  • 2012:  Третій «Кінофест» у Нью-Йорку, 3-6 травня 
  • 2012: Short Film Corner Каннського МКФ
  • 2012: 3 Одеський МКФ, Україна; Українська національна конкурсна програма
  • 2012: VII Міжнародний фестиваль незалежного кіна «Кінолев», українська програма
  • 2012: 42 Київський МКФ «Молодість», Національний конкурс, диплом журі «За дотепний лаконізм у діагностуванні стану людської природи»


**

Фільм «Гамбурґ» увійшов до проекту прем’єрних показів найновіших українських фільмів із назвою УКРАЇНСЬКА НОВА ХВИЛЯ, що започаткований Державним агентством України з питань кіна та Національним центром Олександра Довженка.

Коментарі



Власне, сценарна основа фільму «Гамбурґ», сама драматургія – це, сказати б, анекдот. Він і вимагав відповідного режисерського інструментарію для екранізації – все має бути просто і прозоро, але протягом розповіді інтрига, загадково, а розв’язка, ефект – у самому фіналі.

На мій погляд, розуміння і смак, Володимиру Тихому вдалося досягти результату, використавши саме адекватні в цьому випадку художні засоби. Дві третини дії – це правдивий кінематографічний трилер із належно створеним саспенсом, що в останній третині блискавично перетворється на комедію з відомим трагікомічним присмаком.

Прикметно, що режисер, порівняно зі сценарієм, мінімізує діалоги, тим самим, зокрема, зміщуючи жанрові наголоси і практично прибираючи ознаки соціальної драми…

Але, як відомо, різні глядачі по-різному дивляться й по-різному бачать одне й те саме кіно. Ось, наприклад, Максиму Іванусі, що дивився «Гамбурґ» на фестивалі «Кінолев», без символізму – кіно не кіно). Та може бути й цілком без символізму))

Максим Івануха, сайт kin-teatr.ua:
«Все в цій короткометражці досить незрозуміло і одноманітно аж до самого кінця, коли герой дізнається куди ж поїхала його нирка. А до цього ми бачимо малозрозумілий рух однозначно пацієнта, якого жінки в білому на каталці кудись переміщають. З усіх представлених короткометражок ця робота запам'яталась найменше, адже у ній не було жодного символізму, а все було подано як на тарілці».

Написав Володимир Войтенко, 21:17 24.12.2012