Володимир Войтенко, АК  

Вночі з 15 на 16 листопада о 00:25 на телеканалі «1+1» – програма «Арґумент-Кіно»: три дебютні короткометражки учасниць Сценарної Майстерні, що екранізували власні сценарії, оприлюднені й обговорені свого часу на СМ – «Помин» Ірини Цілик, «Перший крок у хамрах» Аліни Горлової та «Ніжність» Анастасії Максимчук.

• Сценарій до фільму "Перший крок у хмарах" >>>
• Сценарій до фільму "Ніжність" >>>
• Сценарій до фільму "Помин" >>>

Три короткометражні дебюти, три ігрові стрічки були створені протягом 2012-2014 років:  «Помин» Ірини Цілик, «Перший крок у хмарах» Аліни Горлової та «Ніжність» Анастасії Максимчук.

До всіх трьох фільмів режисерки самі писали сценарії.  І всі три стрічки – це правдиві драми, що торкаються тих речей, які гостро хвилюють молодих людей, котрі у своїх перших студійних роботах торкаються наріжних, сутнісних проблем буття.

Фільм «Ніжність» Анастасії Максимчук, що він демонструвався на міжнародних кінофестивалях в Індії, Японії та Україні, подає межову ситуацію екзистенційного вибору.

Сама авторка зауважує, що сюжет картини засновано на реальних подіях, і що вона пропонує глядачеві поставити себе на місце героїні. У фільмі ж змальовується «ситуація, яка з найдобрішої невинної людини, вагітної молодої жінки, ладна зробити вбивцю. Адже той, хто здатен сильно любити, також може вчинити надзвичайно жорстоко, нехай навіть заради цієї любови».

«Перший крок у хмарах» Аліни Горлової також має гарну світову фестивальну історію – поза Україною його побачили глядачі на кінофорумах в Італії, Австрії, Туреччині, Норвегії, Росії та Колумбії. Взагалі, для короткометражного кіна саме участь у фестивалях – це і є така вже усталена форма кінопрокату, апробований шлях до зацікавленого глядача.

Прикметно, що сюжет фільму засновано на оповіданні польського письменника Марека Гласка, автора гострокритичних й часто песимістичних за світовідчуттям творів, який прожив коротке, але яскраве й безкомпромісне життя – він еміґрував із соціалістичної Польщі до Західної Європи наприкінці п’ятдесятих років ХХ століття й за десять років трагічно загинув 35-літнім.

Аліна Горлова перенесла дію картини в наші дні, до України, сказати б, адаптувавши події не стільки до часу й простору, бо історія правдиво універсальна, скільки українізувала її через саму цю універсальність, наповнивши впізнаваними соціально-культурними типажами через акторську участь Петра Бенюка, Сергія Малюги та Олексія Колесника.

Власне, перед нами розгортається, з одного боку, безпросвітна, а з іншого – щемка історія про випадок із трьома чоловіками різного віку, чиє життя постає, як тоскне існування з пляшкою пива в руці. Їхня коронна розвага – підглядати за парочками в сусідній посадці. Та одного разу вони натрапляють на те, що здатне перевернути їхній ниций світ…

Ірина Цілик, яка сама представить фільм глядачеві, своєю чергою, екранізувала власне ж однойменне оповідання. Взагалі, в Ірини вже вийшло кілька прозових та поетичних книжок, вона лавреатка літературних фестивалів, зокрема, має першу премію міжнародного конкурсу «Коронація слова» в номінації «Пісенна лірика про кохання».

А фабула «Помину» дуже проста – молода жінка, приїздить із міста до села, аби переночувати в дідовій хаті та, зрештою, продати її. Бо рідні тут не лишилося, а в самої інші плани на життя – десь там, у далеких світах.

Героїня фільму несподівано, а можливо, й сподівано, знаходить на території свого дитинства відповіді на справді важливі життєві питання, які, вочевидь, мучать її десь глибоко всередині. І я би назвав цей сюжет – цілком типовою українською історією… Неспокій героїні, її відчуття провини, що пов’язані з невіддяченим минулим – вони, вочевидь, притаманні українській душі. Це таке болісне прощання українства із селом, як зі своєю національною колискою, що воно ятрить рани вже кільком поколінням десь від 20-х років минулого століття.

Драматургія «Помину» двоїста – явна й прихована. Його настрій та атмосфера – тривожні й щемкі.

Все це також не лишилося осторонь уваги міжнародного фестивального руху – від Італії, Румунії, Вірменії, Греції та Росії до Франції, Німеччини й Тайваню.