Фільм «Час життя об’єкта в кадрі» режисера Олександра Балагури отримав Спеціальний приз журі на Марсельському фестивалі документального кіна (Marseille Festival of Documentary Film). Однойменний сценарій Олександа Балагури й Світлани Зінов’євої свого часу був оприлюднений та обговорений на «Сценарній майстерні»...

«Обираючи фотографію як матеріал, а пам'ять як напрям, ми неминуче опиняємося у лабіринті, створеному нашою власною пам'яттю та пам'яттю інших», – попереджає Олександр Балагура. І додає: «Якщо прагнути вибратися з цього лабіринту, ми станемо матеріалом із власними правами».

Попередження зрозуміле: фільм несе відповідальність за свою непрямолінійну сутність. Нічого не представлено як даність: ані зображення, ані далекі витоки їхніх походжень. У постійному поверненні назад і вперед, між теоретичними медитаціями та блискучою візуальною інтенсивністю, між чутливістю та мізан-прірвою (mise-en-abyme), між фільмом та чарівним поетичним мистецтвом, Балагура веде нас у подорож, і не тому, що він схильний до витонченості, але тому, що готовий пропускати крізь себе довколишні образи, не губити їх. Тому в сповільненому темпі нас запрошують на зустріч з ангелом, Данте, Брежнєвим, кінорежисером та його командою, сценами з Мейбріджа, фотографією сплячої жінки на одеському ринку. І поки образи тчуть цей лабіринт, виникає питання не лише про споглядання, акт творчості, сам фільм у процесі його створення та осмислення. Історія колишнього Радянського Союзу поступово перетворюється на волокно,  яке перетворюється на нитку Аріадни».

Жан-П’єр Рем і Ніколя Фьодорофф,
Marseille Festival of Documentary Film

• Сценарій «Час життя об’єкта в кадрі» та коментарі на СМ читати тут >>