Станіслав Цалик, письменник, історик, сценарист, matrix-info.com

Варвара Губенко-Маслюченко, дружина сатирика Остапа Вишні, була актрисою. Працювала в Державному драматичному театрі ім. І. Франка – саме там, у Харкові, на сцені, письменник уперше побачив її восени 1924-го. Вона грала в п’єсі Бернарда Шоу “Свята Йоанна” Жанну д’Арк – першою на українській сцені виконувала цю роль! Після вистави захоплений сміхотворець помчав знайомитися.

Варвара Олексіївна – людина неймовірної долі. Після арешту Остапа Вишні 1933-го добровільно вирушила на Північ, щоб бути поруч із ним, засудженим до 10 років ГУЛАГу. Працювала в Архангельському заштатному театрі, добилася побачень із в’язнем – випадок унікальний.

Про її життя після смерті Остапа Вишні написано мало, про кінематографічну діяльність – нічого. А втім, цю талановиту актрису запрошували на знімальні майданчики Олександр Довженко, Володимир Денисенко, Віктор Івченко, Іван Миколайчук та інші.

Почала зніматися в 1920-ті роки на Ялтинській кіностудії, яка на той час підпорядковувалася Всеукраїнському фотокіноуправлінню. 7 грудня 1927 року на екрани вийшла стрічка “Каламуть” режисера Георгія Тасіна за сценарієм Миколи Лядова. Фільм запускали як “побутовий психологічний з часів підпільного революційного руху”, натомість вийшла драма про розпад дворянської сім’ї. Варвара Губенко-Маслюченко грала невеличку роль Люльки-повії, до якої ходить молодший син губернатора, в той час як його старший брат захоплений революційною діяльністю.

За кілька місяців, 6 квітня 1928-го, в прокаті з’явився ще один фільм за участю акторки – “Троє”. Його поставив Олександр Соловйов за сценарієм Володимира Маяковського. В сучасній історії про пригоди трьох хлопчиків Губенко-Маслюченко зіграла гувернантку одного з них – Жоржика.

• Повністю статтю на СМ читайте в розділі ІСТОРІЯ тут >>>