Саме 2 червня виповнилося 100 літ від дня народження ЮРІЯ ТИМОШЕНКА (1919-1986), леґендарного ТАРАПУНЬКИ.
Відомо, що естрадне псевдо ТИМОШЕНКОВІ запропонував сам Олександр Довженко – наслухавшись розповідей артиста про полтавську річечку… До речі, видатний режисер наполегливо посував актора в кіно, в жанр кінокомедії – адже й сам починав як комедіограф. То ж і не дивно, що ТИМОШЕНКО, разом із своїм постійним партнером і товаришем ЮХИМОМ БЕРЕЗІНИМ (він же ШТЕПСЕЛЬ), не раз виступав і в ролі режисера фільмів, де він виконував головну роль.
Режисерський дебют (разом з режисером Євгеном Брюнчугіним), до речі, відбувся 1953 року, у фільмі «Тарапунька і Штепсель під хмарами» (обидва персонажі оглядають події у Києві з телевізійних верхотур; це столиця України улітку, після смерті Сталіна). Серед інших фільмів – «Штепсель одружує Тарапуньку» (найкращий, на мій погляд), «Їхали ми, їхали», «Від і до. Тарапунька і Штепсель представляють»…
ТАРАПУНЬКА І ШТЕПСЕЛЬ мали фантастичну популярність, співмірною була хіба що популярність Аркадія Райкіна. Можна сказати з певністю, що чи не основним історико-культурним джерелом їх творчості було таке грандіозне явище як американська комічна, себто американська ексцентрична комедія 1910-1930-х років (Мак Сеннет, Бастер Кітон, Гарольд Ллойд, Чарлі Чаплін…). Драматург Роберт Віккерс якось розповідав мені, що ТИМОШЕНКО й БЕРЕЗІН запросто відтворювали (пластично, в рухах) фільми тієї епохи, вони їх знали достеменно. Коли одного разу БЕРЕЗІНА запитали, кого б вони узяли до себе третім, якби була така можливість, він відповів: Чарлі Чапліна.
Як відомо, народжений у Полтаві ТАРАПУНЬКА говорив з екрану, телебачення, радіо українською – живою, розмовною. Натомість БЕРЕЗІН- ШТЕПСЕЛЬ говорив російською – суконно-чиновною, нашпигованою загальниками і штампами. Словом, жива людина поруч людини, яка в слові орієнтувалась на щось змертвіле… Хіба що у фільмі «Від і до…» (1976) далася взнаки русифікаторська політика часів Володимира Щербицького…
Критика радянської, комуністичної системи з боку ТАРПУНЬКИ і ШТЕПСЕЛЯ мало кого може вразити сьогодні. Одначе ж тоді багатьох вона захоплювала. Іноді, хоча й рідко, артистичний дует на якийсь час позбавляли ефіру – радіо чи телебачення. Мені відома, скажімо, одна така заборона. Вона трапилась після такого собі скетчу. Тарапунька зустрічає товариша.
- Ти куди це, Штепселю?
- На рынок иду.
- Навіщо?
- Как? Продукты питания покупаю…
- А я на базар не ходжу.
- Как это?
- А так. Беру кошик, підставляю під радіоприймач і звідти падають і ковбаса, і булки, і цукерки…
Саме за такий діалог артистів на якийсь час позбавили ефіру. А як тішились радянські люди, почувши отаке висміювання радянської, часто просто безсоромної агітації «за советскую власть».
Чомусь подумалось, у контексті сьогоднішніх реалій: а чи проголосували б українці на президентських виборах за ТАРАПУНЬКУ? У 1991-му – навряд чи. Так само в 1994-му. А от у 1999 – дуже можливо. Бо вже розгледіли профіль Кучмівської України… Хоча ТИМОШЕНКО, звісно, був коміком, з нахилом до ексцентричної комедії. Одначе ж це був справжній інтелектуал, зовсім не містечковий. До речі, дуже добре знав англійську…