20 травня, з 13:30 до 15:00, у рамках VIІ міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал», що відбудеться у національному музейному комплексі «Мистецький Арсенал» в Києві проходитиме відкрита панельна дискусія на тему: «Сучасні екранізації української літератури: що спільного у філммейкерів та письменників?»

У ході дискусії обговорюватиметься створення фільмів: «Фелікс Австрія», «Ворошиловград», «НепрОсті», «Сторожова Застава», «Лемберг», «Аеропорт», «Захар Беркут», «Мавка. Лісова Пісня», «Баборня», «Століття Якова», «Червоний».

Спікери: письменниця Софія Андрухович, режисер Ярослав Лодигін, актриса Людмила Загорська, PR и маркетинг директор FILM.UA GROUP Поліна Толмачова, письменник Мирослав Лаюк, письменник, сценарист Андрій Кокотюха, PR менеджер видавництва «Клуб сімейного дозвілля» Іван Лопатченко, продюсер продакшена Selena Films Нана Суханова.

Організатор: Українська Кіноасоціація за підтримки міжнародної конференції «Кінобізнес».

Взяти участь у дискусії, а також поставити додаткові питання спікерам зможуть усі відвідувачі «Книжкового Арсеналу». Представникам преси буде надана окрема можливість для інтерв’ю та спілкування зі спікерами та гостями заходу.

У рамках дискусії усі присутні зможуть придбати книжки, а також взяти автограф безпосередньо у авторів. Також до продажу будуть представлені книги видавництва «МедіаБук», у тому числі перше видання Тари Беннет – «Шоуранери: Мистецтво управління телешоу». Слід зазначити, що книга вперше була перекладена на російську мову.

У нашій країні національний кінематограф і література існують у схожих обставинах – ці два види мистецтва тривалий час відчували брак уваги та підтримки глядачів та читачів. Сьогодні на хвилі піднесення національної свідомості серед українців та зростанню інтересу міжнародної спільноти до нашої країни українське кіно та література безсумнівно виграють, об’єднавши зусилля, спрямовані на створення нових історій, розповсюдження нових ідей, відкриття нових імен для України та світу. Для того щоб максимально привернути увагу з боку професіоналів, а також прихильників українського мистецтва до цієї важливої теми, Українська Кіноасоціація та організатори міжнародної конференція «Кінобізнес», компанія «Медіа Ресурси Менеджмент», підготували для відвідувачів VIІ міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» панельну дискусію присвячену існуючим результатам та перспективам співпраці українських кінематографістів з вітчизняними письменниками.

Нагадаємо, що у вересні 2016, на конференції «Кінобізнес», яка відбулася в рамках KYIV MEDIA WEEK було представлено вибірку творів сучасної української літератури, які на думку фахівців, мають потенціал для їх екранізації. Різноманітність творів за жанром та сюжетом може задовольнити будь-які смаки продюсерів, які мають можливість обирати серед казок, пригодницьких та детективних романів, трилерів та фантастики.

До переліку представлених творів, що був зібраний спільно з літературним критиком Тетяною Трофіменко, увійшли:

Казка Катерини Бабкіної «Шапочка і кит», де головний герой – хлопчик Шап, який отримав своє прізвисько через те, що після хіміотерапії у нього випало волосся і відтоді він носить блакитну в’язану шапку і має уявного друга – блакитно-сірого кита, який плаває в повітрі над містом;

Серіал на основі невиданого роману Владислава Івченка «Бійці небаченого фронту», який брав участь у конкурсі «Коронація слова» іще 2010 році підписаний псевдонімом Божена де Шимоньє. Історія про дівчину Божену, котра, втративши роботу, випадково потрапляє до загадкової Аґенції ментального захисту на посаду секретарки і відразу поринає у вир напівкурйозних-напівфантастичних подій, за рівнем гумору та іронічно-гротескних – просто незабутня. У тексті Івченка багато містики та фантастики: в Аґенції партнерами Божени стають такі собі працівники сфери чарівних послуг Дід, Карлсон та перетворений на кота Дімон, котрі мають до діла з тонкими світами, привидами, драконами, слиною відьми та іншими паранормальними явищами;

Основою для мелодрами з елементами детективу, улюбленого жанру значної частини жіночої аудиторії, на яку зокрема зорієнтовані деякі українські канали, може стати роман, написаний не без гумору та з  оглядом історичних подій Лариси Денисенко «Відлуння: від загиблого діда до померлого» 2012 року видання. Це дивна та захоплива історія молодої німкені Марти, яка вважала свого діда трагічно загиблим смертю хоробрих ще під час Другої світової війни та похованим десь під Житомиром. 

А виявляється старий, що насправді доживав свій вік у божевільні, перевернув її власне життя догори дригом. Марта так пишалася своїм корінням, а отримала діда-нациста, якого понад 60 років ховали від рідні, аж доки не поховали зовсім. Дівчина вирішує, що її минулому потрібен адвокат, і вирушає збирати докази маршрутом Берлін-Житомир.

Трилер Макса Кідрука «Жорстоке небо», виданий у 2014 році, може претендувати на повноцінну кіно версію, до того ж міжнародного виробництва - технотрилер, фільм-катастрофа, гостросюжетний, психологічний для масового глядача.. В центрі сюжету – донька українського авіаконструктора, яка веде власне розслідування катастрофи в Паризькому аеропорту, внаслідок якої розбився літак, над яким працював її покійний батько. З’ясовані героїнею обставини аварії ставлять її перед дилемою – захистити честь батька чи докопатися до істини;

Пригодницький роман Юрія Винничука «Аптекар», що побачив світ у 2015 році і який може в повній мірі показати, як виглядав би Львів в XVII столітті, якби був портовим містом. Закручений сюжет, який, без сумніву, оцінять шанувальники пригод Шерлока Холмса та професора Роберта Ленгдона, а ще тортури, примітивні хірургічні операції, зілля, магічні книжки і ритуали, духи, відьми, грабіжники – всі складові для касового успіху;

Фільм, створений за романом Тані Малярчук «Забуття» 2016 року, за який авторка нагороджена премією «Книга року ВВС». В цій книзі з точки зору нашої сучасниці, котра досліджує архівні документи і стару пресу, показаний життєвий шлях В’ячеслава Липинського – українського політичного и культурного діяча польського походження. Його життя було суцільним рухом проти вітру, пожертвою заради ідеї. молода жінка, героїня роману,   досліджує старі газети, щоб віднайти власну ідентичність і доторкнутися до минулого, яке забули, вирізали з її історії, як з кіноплівки;

Фантастичний роман-антиутопія Тараса Антиповича «Хронос», виданий у 2011 році, є безцінним матеріалом для створення як міні-серіалу на зразок британського «Чорного дзеркала», так і повнометражної картини, яка може стати альтернативою голлівудським кінофраншизам про «голодні ігри» та «дивергентів». Книга, за жанром фантастика, футурологічна антиутопія; складається з окремих новел, поєднаних одним сюжетом .  українського автора розповідає про життя після 2040 року, коли було винайдено хрономат – пристрій, здатний висмоктувати біологічний час із живих організмів і повертати його у будь-яке тіло – тобто хтось може стати молодим або вічно молодим, а хтось закінчити життя протягом годин. Роман складається з новел, сюжети яких так чи інакше перетинається.

Окрім цього, серед книг українських авторів, з якими організатори конференції «Кінобізнес» рекомендували продюсерам ознайомитися також ще один трилер Макса Кідрука «Зазирни в мої сни», сатиричний роман-метафора Тараса Антиповича «Помирана», історичний роман Юрія Винничука «Танго смерті», що отримав премією «Книга року ВВС» у 2012 році, зомбі-горрор Михайла Бриних «Хліб із хрящами», роман про події революції гідності «2014» Владислава Івченко, книга Ірени Карпи «Добро і зло», що включає «Планета Тьолок» і роман-пазл «Аднакласнікі. Рву!», родинна сага Оксани Забужко «Музей покинутих секретів».