В Україні не будуть заборонені фільми, відзняті разом з росіянами. Але, доки йде війна, Державне агентство України з питань кіно (Держкіно) не має наміру фінансувати такі проекти. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів глава Держкіно Пилип Іллєнко.

"До речі, зараз ми розробляємо проект підзаконного акту, який забезпечить формування прозорої системи визначення країни походження фільму, зокрема країни-агресора, за певною кількістю об'єктивних показників. За кожний показник нараховується певна кількість балів і при досягненні певної суми балів цей фільм визнається виробництва РФ. Це дозволить уникнути будь-яких юридичних маніпуляцій", - сказав, зокрема, Іллєнко.

Також він зазначив, що в 2016 році Держкіно потребує мінімум 500 млн грн. Але, впевнений глава Держкіно, треба заводити в Україну іноземні знімальні групи - через податкові повернення.

"Після завершення зйомок продюсер звертається до держави - і в якості бонуса отримує повернення частки грошей, які він витратив в Україні. За рахунок цього досягається три позитивних історії", - впевнений глава Держкіно Пилип Іллєнко.

Надія Андрікевич, РБК-Україна

РБК-Україна: У бюджеті на 2015 рік на функціонування Держкіно передбачено 75,6 млн грн. Скільки необхідно, щоб Держкіно працювало ефективно?

Пилип Іллєнко: На сьогоднішній день із загальної суми, яку ви назвали, безпосередньо на кіновиробництво передбачено близько 64 млн грн. Цієї суми недостатньо. Ми за ці гроші можемо, навіть не повністю, у цьому році дофінансувати дозйомку розпочатих раніше проектів.

На щастя, цього року, на відміну від минулого, вдалося принаймні забезпечити вчасну реалізацію плану бюджетних асигнувань. Гроші надходять вчасно, що дозволило реанімувати виробництво надзвичайно цікавих проектів.

Але ми очікуємо на збільшення фінансування цього року. І на нещодавній колегії Міністерства культури про це заявляли керівники уряду.

РБК-Україна: Збільшення фінансуваня на яку суму?

Пилип Іллєнко: Остаточна сума поки не була озвучена. Але ми надали певні розрахунки, що потрібно, щоб проавансувати нові фільми в цьому році, завершити фінансування старих, провести новий конкурсний відбір ще цього року.

Крім того, ми зараз працюємо над удосконаленням порядку проведення конкурсного відбору, порядку формування і роботи конкурсної комісії та нормативно-правових документів, які би спрощували та забезпечували прозору роботу у створенні національних фільмів та їх фінансуванні з держбюджету.

Нещодавно в рамках представлення ініціативи #КіноКраїна було презентовано перше бачення законопроекту "Про державну підтримку кінематографії України", до розробки якого ми також долучилися. Наразі документ запропоновано на обговорення широкій громадськості.

РБК-Україна: Що це дасть для розвитку кіноіндустрії?

Пилип Іллєнко: Важливо спростити цілий ряд питань, пов'язаних з виробництвом і фінансуванням національних фільмів, запровадити і продовжити певні податкові пільги, сформувати порядок роботи і використання коштів спеціального рахунку, який буде наповнюватися альтернативними коштами для фінансування виробництва і розповсюдження національних фільмів.

Також було анонсовано, що кіновиробництво фінансуватиметься за рахунок доходу від лотерей. Відповідно, ця норма буде прописана у законопроектах, які стосуються лотерей.

Але необхідні правові підстави не тільки для збору грошей, але і для їх прозорого акумулювання і витрачання.

РБК-Україна: Все ж скільки коштів планується закласти у бюджеті на 2016 рік і яка сума потрібна?

Пилип Іллєнко: Враховуючи те, що нам необхідно створювати жанрове кіно, підтримувати молодь, заповнювати вакуум, який створюється за відсутності російських серіалів в ефірі телеканалів, думаю, що мова має йти мінімум про суму в районі півмільярда гривень, джерелами формування якого, в тому числі, можуть бути і відрахування від лотереї. Минулого року ми розраховували цю суму десь 300 млн.

РБК-Україна: Над скількома фільмами зараз триває робота?

Пилип Іллєнко: Ми відновили фінансуваня цілого ряду фільмів. Іде робота з постпродакшн фільму "Тепер я буду любити тебе" режисера Романа Ширмана. Сподіваюсь, що до кінця року він буде готовий.

На фінальній стадії є копродукція під назвою "До дідька страшні" режисера Юрія Речинського. Завершився знімальний період фільму "Моя бабуся Фані Каплан" режисера Олени Дем'яненко.

Розпочалась робота і триває підготовчий період фільму Віктора Греся "Йом Кіпур, або судний день". Продовжуєтся робота над створенням фільму "Казка старого мельника" режисера Олександра Ітигілова.

В підготовчому періоді знаходиться фільм "Сторожова застава" Юрія Ковальова. Відновлено фінансування і продовжена робота над фільмом "Гніздо горлиці" режисера Тараса Ткаченка.

Відновлюється робота, завдяки приватному інвестору, над фільмом "Поминальна молитва" режисера Володимира Лерта. Ми очікуємо, що відновить свою роботу проект "Максим Оса".

І буквально нещодавно ми нарешті мали приємність подивитися і прийняти новий анімаційний фільм "Атракціон" Олега Педана.

РБК-Україна: Скільки фільмів буде завершено до кінця року?

Пилип Іллєнко: Сподіваюся, що всі. Точно можу сказати, що буде і скоро - це "Гніздо горлиці" і "Тепер я буду любити тебе". Вони вже найближче до завершення. "Моя бабуся Фані Каплан" має бути завершений також в цьому році.

РБК-Україна: Це фільми, що фінансуються частково з держбюджету?

Пилип Іллєнко: Деякі частково, а деякі повністю.

РБК-Україна: А на скільки відсотків?

Пилип Іллєнко: Держава, як правило, якщо це не копродукція, наприклад, як фільм "До дідька страшний", де у нас невеличка частка, фінансує не більше 50%, або повністю, якщо це фільми дитячі, посвітницькі, документальні, анімаційні або дебютні.

РБК-Україна: Скільки коштує сьогодні зняти фільм?

Пилип Іллєнко: Дуже важко зараз сказати. Поблема в тому, що ціни сильно зросли. Кошториси залишилися старі. Тепер творчим групам доводиться викручуватися, знаходити якісь художні рішення, щоб завершити фільм так, як він планувався без втрати якості і, це без всякого сумніву, надзвичайно самовіддана робота.

На виробництво фільму, цікавого масовому глядачу, за моєю оцінкою, потрібно від 30 до 40 млн грн. Решту можна вважати малобюджетним кіно.

Фільми, що я назвав, мають менше фінансування. Хоча частково вони були зняті в минулому, позаминулому році. Отже вони частину свого фінансування отримали, коли ще не було зростання цін.

РБК-Україна: Оцінимо роботу Держкіно у порівнянні з вашими попередниками?

Пилип Іллєнко: Ми працюємо в різних суспільно-економічних та політичних умовах, тому дуже важко порівнювати. Мої попередники не мали такої глибокої соціально-економічної кризи, війни.

Було і багато хорошого зроблено. Хоча можна говорити і про якісь речі, з якими я не погоджуюсь, роблю по-іншому і не вважаю доцільними. В принципі треба сказати, що дійсно були здобутки та успіхи українського кіно.

РБК-Україна: Що потрібно кардинально змінити в роботі Держкіно?

Пилип Іллєнко: Треба визнати, що культура і кінематограф є стратегічними галузями - націє- і державотворчими. Це не просто економіка чи виробництво, це створеня культурних і духовних цінностей, традицій, сприяння національної ідентифікації, це розвиток мистецтва. До цих речей не можна ставитися, як до виробництва металопрокату чи туалетного паперу.

Необхідно запровадити систему пільг для культури взагалі і кіноіндустрії зокрема, - для національних фільмів і фільмів, які створюються у спільному виробництві. Для цього треба ухвалити ряд змін до законодавства.

Також потрібно стимулювати прихід до України іноземних знімальних груп, в першу чергу - з США, Європи, Китаю, які би витрачали тут гроші і за їх гроші створювалася кіновиробнича інфраструктура.

РБК-Україна: Як заохотити іноземні знімальні групи приїздити в Україну?

Пилип Іллєнко: В усьому світі є відповідь на це питання. За рахунок т. зв. податкових повернень (tax incentives, - РБК-Україна). Якщо на пальцях пояснити, це виглядає так.

Є американські продюсери, які знімають, умовно кажучи, чергову серію "Джеймса Бонда". Вони приходять в Україну, вкладають серйозні гроші, привозять сюди частину своєї знімальної групи, акторів. Це приносить величезні гроші не тільки безпосередньо в кіноіндустрію, але заробляють і готелі, заклади харчування, авіакомпанії, сфера розваг, комунікацій тощо.

Після завершення зйомок продюсер звертається до держави - і в якості бонуса отримує повернення частки грошей, які він витратив в Україні. За рахунок цього досягається три позитивних історії.

По-перше, це інвестиції в усю економіку країни.

По-друге, це розвиток кіноіндустрії, бо розбудовуються кіностудії та отримує досвід український кадровий потенціал.

По-третє, значно покращується імідж країни на світовому рівні.

Наприклад, коли десь знімався відомий фільм, потім це навіть сприяє туризму. На декорації "Зоряних війн" досі їздять дивитися в Африку. На місця зйомок "Володаря перснів" - в Нову Зеландію.

РБК- Україна: А яка частка коштів повертається?

Пилип Іллєнко: Мова йде про 10-20%. В різних країнах по-різному. Є навіть певні суми, які закладаються до держбюджету. І це є дуже вагомим питанням.

Навколо цього відбуваються усі наші переговори з потенційними продюсерами, які хотіли б знімати в Україні. Бо в нас для цього є і розвинена інфраструктура, і локації, і професійні англомовні групи.

Але перше, що їх цікавить, це не ціни, а питання бонусів і пільг.

РБК-Україна: Які пільги може отримувати кіновиробник? 

Пилип Іллєнко: Кіновиробництво можна підтримувати двома способами: безпосередньо фінансувати грошима або здешевшувати собівартість виробництва за рахунок запровадження податкових пільг. Наприклад, пільги з ПДВ, податку на прибуток, пільги на землю для кіностудій, пільги на гонорари іноземних виконавців.

РБК-Україна: Скільки фільмів антиукраїнського змісту заборонено сьогодні?

Пилип Іллєнко: Під 400 назв, яким було відмовлено у видачі або анульовано прокатні посвідчення.

На початку червня за формальними ознаками було заборонено більше 150 фільмів і серіалів. 2 липня ми, наприклад, скасували державну реєстрацію та анулювали прокатне посвідчення на серіал "ФЕС".

РБК-Україна: Чи підпадають під заборону фільми, зняті Росією спільно з іншими країнами, зокрема, якщо фільм знятий спільно з Україною?

Пилип Іллєнко: Думаю, не варто трактувати закон так довільно. Оскільки в ньому чітко зазначено, що під забороною фільми саме виробництва країни-агресора.

Тобто, спільне виробництво не підпадає під це визначення. Тим більше, що навіть за державні кошти раніше були зняті спільні фільми з РФ.

До речі, зараз ми розробляємо проект підзаконного акту, який забезпечить формування прозорої системи визначення країни походження фільму, зокрема країни-агресора, за певною кількістю об'єктивних показників. За кожний показник нараховується певна кількість балів і при досягненні певної суми балів цей фільм визнається виробництва РФ. Це дозволить уникнути будь-яких юридичних маніпуляцій.

РБК-Україна: Чи планує Держкіно ініціювати зміни до законодавства, що передбачатимуть заборону фільмів, знятих спільно з РФ?

Пилип Іллєнко: Я не думаю, що нам потрібно забороняти ті копродукційні фільми, які Держкіно створило за декілька останніх років з Росією, наприклад, фільм Олексія Германа "Під електричними хмарами". Це фільм, за який оператор-постановник (Сергій Михальчук, - РБК-Україна) з України отримав приз на Берлінському кінофестивалі.

Це виглядатиме надзвичайно дивно, якщо в Берліні наш оператор отримує приз, там (в фільмі, - РБК-Україна) взагалі є критика суспільства, російського в тому числі, а ми беремо і забороняємо цей фільм.

Але ми точно не будемо фінансувати нове спільне виробництво з Росією.

РБК- Україна: Тобто нові розпочинати не будуте?

Пилип Іллєнко: Фактично триває робота над двома такими фільмами. Вони вже на етапі здачі. Поки іде війна, просто абсурдно було б запускати нові копродукції з Росією.

РБК-Україна: Якими фільмами закривати цей вільний простір?

Пилип Іллєнко: Найкраща заміна - це, звичайно, власне виробництво. Якщо це зараз дуже важко з економічної точки зору, то треба удосконалювати економічні та фінансові моделі кіно- та серіального виробництва.

На перехідний період, звичайно, закуповуватиметься іноземний продукт. Що це буде за продукт - залежатиме від телеканалів, їх аудиторії. Вони її знають краще ніж я, і вони, відповідно, будуть закуповувати якісь іноземні фільми або створювати свої.

Держкіно може лише здійснювати перевірку фільмів на предмет наявності ворожої пропаганди силових структур та державних органів країни-агресора, спецслужб каральних органів СРСР, не визнання анексії і тимчасової окупації території України, формальних ознак щодо країни і дати виробництва.

Це єдиний наш важель впливу на репертуарну політику каналів. Але він показав свою ефективність з точки зору захисту національного інформаційного простору.

РБК-Україна: Був скандал довколо того, що Держкіно видало прокатне свідоцтво переробленому російському серіалу "Слєд", заявленому як український серіал "Фактологічна експертна служба: міжнародний відділ кримінальних розслідувань". Після того, як гендиректор "1+1" Олександр Ткачкенко висунув звинуваченя, Держкіно скасувало це свідоцтво.

Пилип Іллєнко: Я і сьогодні кажу, що видача серіалу "Фактологічна експертна служба: міжнародний відділ кримінальних розслідувань" прокатного посвідчення відповідала всім нормам закону.

Але 2 липня ми отримали акт мистецтвознавчої експертизи, яким було визнано, що серіал "ФЕС" не є оригінальним твором і він ідентичний твору, який називається серіал "Слід". На цій підставі ми відкликали прокатне посвідчення і анулювали реєстрацію.

Зауважу, що на момент видачі посвідчення нам були надані всі документи, які підтверджували, що це є похідний твір, вироблений в Україні в 2015 році.

Ми його перевірили із залученням експертної комісії на предмет наявності ворожої пропаганди. Там її не знайшли.

І ми не розглядали серіал на предмет того, чи достатньо переробок, внесених в цей серіал для того, щоб визнати його окремим художнім твором. Ця додаткова експертиза була призначена у зв'язку з тим, що до нас звернулася зі скаргою одна з медіагруп ("1+1", - РБК-Україна) і відбулася суспільна дискусія довкола цього.

Очевидно, що суспільству потрібно було дати відповідь. Ми це зробили в максимально публічний спосіб, швидко, не затягуючи.

На етапі видачі прокатного посвідчення ми не мали права не видати це прокатне посвідчення, оскільки ми є державним органом і діємо суто в межах чинного правового поля.

РБК-Україна: В ході скандалу під Держкіно зібрались люди, що вимагали вашої відставки.

Пилип Іллєнко: Ми спостерігали за інформаційним простором, за публікаціями, коментарями різних осіб і це відбувалося доволі публічно. Факт публічної дискусії був, і це можна тільки вітати.

РБК-Україна: Все ж ті люди дійсно мали підстави вимагати вашої відставки?

Пилип Іллєнко: Хотів би сказати, що саме я, як голова Держкіно, взагалі ініціював процес заборони російських фільмів і серіалів і при тому задовго до прийняття закону ("Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України", - РБК-Україна). Тільки до набуття ним чинності нами було заборонено більше 200 назв серіалів і фільмів.

РБК-Україна: Ваш заступник Андрій Ящишин після скандалу заявив, що Держкіно ініціюватиме зміну складу експертної комісії з питань розповсюдження та демонстрування фільмів. Коли відбудуться ці зміни? І хто увійде до складу нової комісії?

Пилип Іллєнко: За останніх півроку доволі багато членів комісії за різними причинами залишили її склад. Тому існує об'єктивна потреба просто включити додаткових членів, щоб вона була дієва, бо переглядати зараз доводиться дуже багато продукту.

Ми розробили і подали на розгляд зацікавлених органів центральної виконавчої влади оновлене положення про порядок видачі прокатних посвідчень, і створюємо проект методичних рекомендацій щодо порядку кваліфікації змісту фільмів та серіалів на предмет їх відповідності чинному законодавству.

РБК-Україна: Близько місяця назад Нацрада з питань телерадіомовлення виявила п'ять телеканалів ("Інтер", ТЕТ, "Україна", "Новий" та "1+1"), що порушили законодавство в частині показу російських фільмів, та направила до вас звернення. Чи будуть накладені санкціі на ці телеканали?

Пилип Іллєнко: Ми зараз розбираємося з цим питанням. Є певні проблеми, бо, як не дивно, не так просто встановити справжній рік виробництва фільму, адже іноді телеканали не демонструють титри.

Зараз ми якраз багато часу приділяємо розробці керівних документів в цьому напрямку. Всіма можливими способами перевіряємо інформацію, яку нам надають телеканали.

Щодо фільмів і серіалів, стосовно яких надходять скарги, ми застосовуємо наступний алгоритм дій: звертаємось до тих осіб, яким було видано прокатне посвідчення, з вимогою надати нам носії фільмів, які демонструвалися в час, зазначений Нацрадою. Потім, у разі потреби, залучаємо експертну комісію та самостійно визначаємо, чи було порушення.

Але ми реагуємо не тільки на скарги Нацради, а й на скарги депутатів, громадян. І закликаємо всіх, у кого є інформація, яку слід перевірити, звертатися до нас. Будемо розглядати.

Тому що переглянути одночасно весь масив фільмів, на які були видані прокатні посвідчення, на предмет пропаганди неможливо фізично. Я думаю, що це усвідомлюють абсолютно всі. Це сотні і тисячі назв.

РБК-Україна: Які санкції накладаються на телеканали?

Пилип Іллєнко: Ми вже розробили, до речі, проект наказу про порядок застосування цих санкцій. Він був направленний до Міністерства культури, яке має його розглянути.

РБК-Україна: Доки він незатверджений санкції не накладаються?

Пилип Іллєнко: У законі ("Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України", - РБК-Україна) визначено, що порядок накладення санкцій встановлюється органом, що формує державну політику.

На виконання цього закону ми цей проект наказу розробили. Як тільки він буде затверджений, розпочнемо накладати санкціі у вигляді штрафів.

РБК-Україна: Протягом цього всього часу жодного штрафу не накладали?

Пилип Іллєнко: У законі написано, що є перехідний період. Дається два місяці для розробки і внесення змін в підзаконні акти.

Повірте, це непроста робота. Тим більше, робити це таким чином, щоб ці зміни були чіткими, однозначними і прозорими.

І ця робота надзвичайно складна. Вона ведеться надзвичайно швидкими темпами.

Ми паралельно зараз розробляємо зміни до близько десяти нормативно-правових актів, не враховуючи законопроекти.

І всі наші сили направлені, щоб це було зроблено якісно і максимально швидко.