Вважаю метою «Дивись українське - твори своє майбутнє!» є привернення уваги до українського кіно з боку глядача. Формат проекту передбачає універсальний інструмент, кожен хто прийде у кіно матиме змогу побачити перед основним фільмом сеансу короткометражний український фільм, таким чином, сподіваюсь, глядач привчиться дивитись українські фільми.
Запропоноване ноу-хау Проекту - фільми хронометражем у 3 хвилини - стало і складністю проекту і його унікальністю. Хронометраж у 3 хвилини це ретельна режисерська робота, оскільки за короткий проміжок часу необхідно донести історію, що описана у сценарії без втрати якості кадру та залишаючи всю драматургію історії. У своїй роботі над картиною "Моно" я намагався робити кліпову, динамічну картинку. У 3-ри хвилинній редакції я був змушений відмовитися від деяких панорамних кадрів, що передають емоційну атмосферу на початку фільму, трошки змінити сюжет картини. Але це умови даного проекту.
Щодо картини «Моно» - це проста та життєва історія про те, що ми часто не помічаємо проблем своїх близьких людей. Особливо це стосується нашої молоді, яка емоційно стримана, яку сучасний ритм та спосіб життя робить більш жорсткою та байдужою по відношенню до оточення. Часто люди не помічають проблем оточуючих поки на них не вкажуть, або не попросять допомоги. Але ця життєва позиція хибна. Історія про близнюків у фільмі «Моно» доводить, що навіть такий, по-наївному дитячий вчинок, який зробив один з братів дає поштовх до надії та боротьби за життя іншому. Необхідно запам’ятати, що допомагати необхідно не лише у екстремальних умовах, багато людей потребують допомоги у щоденному житті і, вчасно простягнута рука допомоги, деколи, навіть, зможе врятувати людське життя.