На початку 20-х років в Америці організація потокового виробництва фільмів вимагала готових сценаріїв, що заготовлюються про запас. Для цього стала в нагоді система так званого „залізного сценарію”, апробована свого часу Томасом Г. Інсом і С. Ґарднером Салліваном.

Першим ступенем роботи над сценарієм є „синопсис”, тобто короткий виклад сюжету майбутнього фільму. Якщо синопсис задовольняв керівництво фірми, починався другий етап роботи – створення „тритменту” – більш поглибленого й деталізованого сюжету. До роботи над тритментом залучалося вже три-чотири фахівця. Один розробляв ліричні сцени, інший масові і т.д. І, нарешті, детально розроблений сценарій, або „контюніті”, передавався режисеру для написання знімального сценарію. Після затвердження керівництвом студії сценарій надходив у виробництво і ніякі зміни в ньому більше не дозволялись.

Володимир Миславський,
„Кінословник. Терміни, визначення, жарґонізми”
(Харків, 2006)

Редакція для СМ: Віктор Глонь