[нім. Kitsch – дешевина, несмак] – термін, який спочатку визначав погано зроблений предмет на продаж, а пізніше став терміном естетики. Кіч – принцип формування естетичного об’єкту в галузі „масової культури”, потурає масовим уявленням про красу, в тому числі й у кіні. Слово „кіч”, яке поширилося спочатку в культурному вжитку Німеччини у XIX столітті, стало згодом інтернаціональним терміном, що означає цілеспрямовану обробку естетичного матеріалу згідно з потребами масового смаку і масової моди. „Кіч” – це утрирувана імітація форм, пов’язаних у масовій свідомості з престижними цінностями культури, і, перш за все, фабрикація примітивної, чуттєво-приємної зовнішньої красивости, що походить із прикладів, узаконених у царині високого мистецтва на рівні естетичного споживання привілейованих класів суспільства. „Кіч” як принцип може втілюватися і в грубих, педалізованих формах (великосвітські та екзотичні кіномелодрами), і у формах помірних, пом’якшених.

Володимир Миславський,
„Кінословник. Терміни, визначення, жарґонізми”
(Харків, 2006)

Редакція для СМ: Віктор Глонь