Олеся Новосад
співзасновник, програмний директор
сценарного фестивалю «КІНОСКРИПТ»,
для kinokolo.ua 

Місяць тому відбувся Третій всеукраїнський сценарний  фестиваль “КІНОСКРИПТ”.  Зазвичай підсумки підводимо в середині команди,  аналізуючи помилки і наступні кроки для майбутніх фестивалів.  Цього року ми вирішили поділитися тими фестивальними моментами, які відбуваються за лаштунками… Адже те, що на поверхні помітно – один день – має у собі три клопітких місяці роботи перед фестивалем і впродовж року. 

Кожен фестивальний рік – це окремі історії  сценаристів і їхніх сценаріїв.  По-різному складається доля переможців: чийсь сценарій екранізують, а інших лише пам’ятають, що сценарій супер! Самі теж пишемо сценарії на інші конкурси - «КІНОСКРИПТ» для нас закритий. Багато авторів вже знаємо особисто і відстежуємо їхню творчість, але це не впливає на координацію нашої роботи. Коли сценарії потрапляють на конкурс, присвоюємо йому номер і методом випадкового відбору сортуємо для роботи журі.

Взагалі – це особлива подія для сценаристів, які бажають представити свої роботи на конкурс і зрештою  екранізувати сценарій завдяки чи всупереч фестивалю, залежно від амбіцій.

Майстер-класи

Їх небагато. За один фестивальний день можемо спланувати лише три.  Шукаємо спікерів відповідно до запитів самих сценаристів, адже постійно  перебуваємо у цьому колі, спілкуємося.  Два роки автори висловлювали бажання щодо майстер-класу з авторського права. Цього року вдалося запросити Юлію Іськову.

Підбираємо майстрів відповідно до проблем, які бачимо в сценаріях.  Як допомогти сценаристу, щоб його сценарій можна було вдосконалити. У будь-якому випадку сценарист  має навчитися переписувати сценарії, які б геніальними вони йому не видавалися.

Це тільки початок… вважаємо, що сценаристи мали б самі скеровувати фестиваль у потрібному руслі, залишаючи коментарі, відгуки на сторінках мереж. Якщо такі запити частішають, це  відповідно скеровує нашу діяльність і є  бажання розвиватися. Комунікація повинна відбуватися незалежно від тривалості фестивалю.

Дискусії

На дискусіях пробуємо розговорити  авторів.  Перші дискусії проходили в спілкуванні спікерів між собою. Чи гарячих тем не підіймали чи не  було потреби в авторів спілкуватися між собою. На третій рік стало справді гаряче. Прийшли продюсери, які обирали свого переможця – фаворита серед авторів.

Звісно – це шанс, що продакшн зацікавиться сценарієм і екранізує його, а якщо немає режисера, то запропонує комусь навіть ідею. За спостереженнями, сценаристи доволі скромні. Мало запитують, не набридають зі своїми пропозиціями, не лізуть у вікна і двері, щоб хтось прочитав сценарій. Вони очікують на свій шанс. Тихо очікують. Але ситуація повинна змінитися і зворотній зв’язок зрештою має запрацювати. Фестиваль потрібен усім і цими можливостями треба вміти скористатися. Якщо це платформа для авторів, то вони мають право на ній розвиватися і активно взаємодіяти.

Що таке «зворотній зв’язок»

Автор може запросити оцінки і коментарі від журі фестивалю. Не всі коментарі варто перечитувати, але якщо оцінки середні, то сценарна ідея має право на життя і над нею варто попрацювати. Будемо розширювати опції  експертної оцінки і пропонувати авторам детальний аналіз їхніх сценаріїв.

Від продюсерів доволі часто чули: «От якби автор допрацював сценарій ми б його екранізували і чи він хоче/може?» Це не підхід. Сценарії – це не кришталеві дорогі фужери, яких боїшся розбити і вони роками стоять у шафі. Полиці для сценаріїв не ідеальне місце, треба з ними працювати. Потрібно викуповувати хороші ідеї, якщо автор не може поки сам розібратися зі своїм сценарієм, створювати сценарні хаби. Коли ти в темі, в постійній комунікації, на зв’язку, то менше переживаєш, що вкрадуть ідею, а твоїми творчими потугами намарно скористаються. 

Команда «КІНОСКРИПТ»

Вважаємо, що і експертне журі, і спікери, і самі автори уже є частиною нашої команди. Але звичайно руку на пульсі тримають одиниці. Найважче мабуть Оксані Олійник (Співзасновник, арт-директор Сценарного Фестивалю «КІНОСКРИПТ»), яка наразі живе та працює у Лос-Анжелесі. Вкладаючи у фестиваль стільки зусиль і не мати змоги насолодитися результатом – бути в середині, емоційно пережити цей день.  Зрештою ми всі в різних містах, але на щастя сучасні технологічні можливості дозволяють творити «КІНОСКРИПТ» онлайн.

Наталя Уварова цього року блискуче вписалася в контекст фестивалю: в розуміння його мети і методів роботи.  Спроб залучити фахівців і однодумців не бракувало. Але очевидно ритми творення повинні співпадати.

На майбутнє

Планів багато.  Їх складаємо залежно від того, чого самі за рік досягнули, яких партнерів залучили і як уявляємо свій розвиток. Незабаром з’являться перші фільми, які «Кіноскрипт» «запустив» у світ кіно.